Свєшніков Iгор Кирилович
СВЄ́ШНІКОВ Iгор Кирилович (19. 10. 1915, Київ — 20. 08. 1995, м. Дубно Рівненської обл., похований у с-щі Івано-Франкове Яворівського р-ну Львівської обл.) — археолог, краєзнавець. Доктор історичних наук (1972), закордонний член Польської академії знань (1995). Від 1921 разом із родиною мешкав у с. Хотин (нині Дубенського р-ну). 1935 закінчив Дубенську гімназію і вступив на юридичний факультет Львівського університету, водночас слухав лекції з археології, а від 1938 навчався на гуманітарному факультеті (припинив навчання з початком 2-ї світової війни). Учителював, отримав від Польської АН відкритий лист на проведення археологічних досліджень, 1938 взяв участь у розкопках поселення висоцької культури у с. Полуничне (нині Дубенського р-ну). 1944—59 — завідувач відділу археології Львівського історичного музею. Закінчив заочне відділення історичного факультету Львівського університету (1950). Від 1959 — у Інституті українознавства НАНУ (Львів): 1983—93 — провідний науковий співробітник. Водночас від 1966 — член правління і президії Львівської обласної організації Українського товариства охорони памʼяток історії і культури. Наукові дослідження: історія первісного суспільства (енеоліт — доба бронзи) і Середньовіччя на території Прикарпаття, Поділля та Волині. Розробив періодизацію та окреслив ареал поширення первісних культур, виокремив їхні локальні варіанти. Очолював археологічні експедиції у Львівській, Тернопільській, Рівненській, Волинській областях. 1970—94 проводив розкопки поля битви під Берестечком 1651, де виявив понад 6 тис. козацьких предметів. У ґрунтовній монографії «Битва під Берестечком» (Л., 1993) здійснив комплексний аналіз різноманітних джерел, предметів матеріальної і духовної культури. Під час дослідження ранньосередньовічного м. Звенигород поблизу Львова (1982—94) вперше в Україні відкрив берестяні грамоти та численні й добре збережені вироби з дерева, тканини, металів. Був одним із кращих знавців найдавнішого минулого Львова та області, відомим екскурсоводом і краєзнавцем-популяризатором, консультантом авторів історичних романів, зокрема Р. Іваничука та Р. Федоріва. У Дубно та Рівному його імʼям названо вулиці.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Мегалiтичнi поховання на Захiдному Подiллi. Л., 1957; Пам’ятки голіградського типу на Західному Поділлі // Мат. і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 3. К., 1961; Iсторiя населення Прикарпаття, Подiлля i Волинi в кiнцi III — на початку II тисячолiття до н. е. К., 1974; Довiдник з археологiї України. Львiвська область. К., 1976; Довiдник з археологiї України. Ровенська область. К., 1982 (співавт.); Культура шаровидных амфор. Москва, 1983; Звенигород, якому 900 років // Жовтень. 1987. № 9; Музей-заповідник Козацькі Могили. Л., 1990.; Лiт.: Баженов Л. В. Свєшнiков Iгор Кирилович (Подiлля у працях дослiдникiв i краєзнавцiв ХIХ–ХХ ст. Кам’янець-Подiльський, 1993; Мацкевий Л. Багатогранність таланту Ігоря Свєшнікова // Постаті укр. археології. Л., 1998. Вип. 7.
Завантажити статтю
Людина 
