Скляренко Євген Михайлович
Визначення і загальна характеристика
СКЛЯРЕ́НКО Євген Михайлович (20. 01. 1924, с. Байцури, нині Бєлгородської обл., РФ — 17. 11. 2008, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1970), професор (1981). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1999), Б. Хмельницького 3-го ступеня (2000). Закінчив Київський педагогічний інститут (1951). Перебував на комсомольській роботі; 1957–2006 працював у Інституті історії НАНУ (Київ): провідний науковий співробітник відділу регіональних проблем історії України; водночас від 1970 викладав у Київських педагогічному та політехнічному інститутах, а також у інституті культури та Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Наукові дослідження: революційно-визвольні змагання українського народу, історія робітництва та профспілкового руху України, історичне крає- і пам’яткознавство. Голова Київської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців (1996–2008).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Боротьба трудящих України проти австро-німецьких окупантів і гетьманщини в 1918 році. 1960; Робітничий клас України в боротьбі за владу Рад. 1967; Робітничий клас України в роки громадянської війни (1918–1920 рр.): Нариси. 1968; Нариси історії профспілкового руху на Україні. 1971–1920. 1974; Люди и годы завода «Большевик». 1982 (співавт.); Стахановці. 1984; История фабрик и заводов Украинской ССР. Историография проблемы. 1986; История завода «Арсенал». 1986 (співавт.); Історичне краєзнавство в Українській РСР. 1989 (співавт.); Репресоване краєзнавство (20–30 рр.). 1991 (співавт.); усі — Київ.