Слинько Іван Іванович
СЛИНЬКО́ Іван Іванович (12(25). 11. 1902, с. Васильківка Павлоградського пов. Катеринославської губ., нині с-ще Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл. — 27. 11. 1994, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1969). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1928–30 навчався у вечірній радянській партійній школі, 1930–34 — у Дніпропетровському металургійному інституті (нині Дніпро). Працював на виробництві; від 1938 перебував на партійній роботі, зокрема 1943–46 — завідувач сектора Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У; 1946–50 — завідувач воєнно-партизанського відділу, голова Комісії з історії Великої Вітчизняної війни при АН УРСР; від 1950 — в Інституті історії АН УРСР (усі — Київ): завідувач відділу воєнної історії, 1960–74 — старший науковий співробітник відділу історії соціалістичного і комуністичного будівництва. Наукові дослідження: історія 2-ї світової війни і радянського партизанського руху в Україні; колгоспне будівництво і технічна реконструкція сільського господарства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Народна боротьба на Україні в роки Великої Вітчизняної війни. 1957 (співавт.); Соціалістична перебудова і технічна реконструкція сільського господарства України. 1961; Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза (1941–1945 гг.): У 3-х т. 1967–69 (співавт.); Підпілля і партизанський рух на Україні на завершальному етапі визволення. 1944 р. 1970 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Стоян П. Вшанування доктора історичних наук І. Слинька у зв’язку з його 80-річчям // Український історичний журнал. 1983. № 1;
- Слинько Іван Іванович: [Некролог] // Там само. 1995. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
