Шевченко Іван Іванович
ШЕВЧЕ́НКО Іван Іванович (18. 03. 1903, с. Боровиця Чигиринського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 24. 08. 1974, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1961), професор (1962). Закінчив Вищі педагогічні курси (1926), Черкаський педагогічний інститут (1935). Від 1921 учителював у трудовій школі; від 1929 — на партійній роботі. Був репресований за звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі. 1939–41 працював у Київському стоматологічному інституті; від 1943 — у Київському університеті імені Т. Шевченка: від 1948 — завідувач кафедри марксизму-ленінізму, від 1962 — професор кафедри історії КПРС. Наукові дослідження: історія робітничого класу і революційного руху в Україні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Дружба великого російського й українського народів у роки громадянської війни. 1954; Із історії соціал-демократичних організацій на Україні. 1956; Коммунистическая партия Украины в борьбе за укрепление союза рабочих и крестьян (1919–1920). 1968 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Шевченко Іван Іванович: [Некролог] // Український історичний журнал. 1974. № 10;
- Калакура Я. С. Історик, який завжди залишався українцем (до сторіччя професора І. І. Шевченка) // Українознавство. 2003. № 2/3.
Завантажити статтю
Людина 
