Чинченко Іван Микитович

ЧИ́НЧЕНКО Іван Микитович (26. 03. 1905, с. Завадівка Валківського пов. Харківської губ., нині Берестинського р-ну Харківської обл. — 28. 05. 1993, м. Він­ніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — мікробіо­лог. Кандидат біо­логічних наук (1934). Закінчив Харківський університет (1932). Викладав у Камʼянець-Подільському (нині Хмельницька обл.) і Полтавському сільськогосподарських ін­ститутах. Під­готував докторську дисертацію «До пита­н­ня будови клітин міксобактерії» (1935), яку не ви­знала Вища атестаційна комісія. 1939 — директор Львівського ветеринарного ін­ституту; від січня 1940 — доцент кафедри економічної гео­графії Львівського ін­ституту радянської торгівлі; від грудня того ж року — вчений секретар Львівського політехнічного ін­ституту. За участь у проголошен­ні від­новле­н­ня Української Держави 30 червня 1941 був заарештований німецькими окупантами. Звільнений за сприя­н­ня К. Левицького і митрополита Андрея Шептицького. 1942 митрополитом Іларіоном (Огієнком) рукопокладений на священ­ника. Від 1944 — на еміграції у Німеч­чині, США, Канаді. Ган­новерський ветеринарний ін­ститут (Німеч­чина) нагородив його почесною грамотою за ботанічне ви­вче­н­ня грибка Stachibotris alternans, що викликає масове захворюва­н­ня коней і великої рогатої худоби; 1959 сенат Університету Лаваля (м. Квебек, Канада) надав ступінь доктора із сільського господарства. 1985 з нагоди 80-річчя міська управа Він­ніпеґа вручила Ч. грамоту почесного громадянина міста.