Радіостанція імені Т. Шевченка

Визначення і загальна характеристика

РАДІОСТА́НЦІЯ імені Т. Шевченка Діяла у Саратові (РФ) під час тимчасової окупації території України у роки 2-ї світової війни від 23 листопада 1941 до 10 березня 1944 на хвилі 49,5 метра. Позивним сигналом радіостанції була мелодія українського композитора 2-ї половини 19 ст. Д. Крижанівського на слова Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Голова — Л. Паламарчук, художній керівник — Ю. Шумський, радіокоментатор (до грудня 1942) — Я. Галан. У постійному штаті радіостанції працювали письменники І. Цюпа, О. Новицький, В. Чередниченко, О. Ющенко, В. Владко, Д. Шлапак, О. Гуреїв. Активну участь у її роботі брали М. Нагнибіда, Т. Масенко, П. Панч, С. Олійник, безпосередньо виступали в передачах М. Рильський, П. Тичина, О. Довженко, А. Малишко, О. Корнійчук, Остап Вишня та ін. У структурі — відділи пропаганди, молодіжного мовлення, літературно-драматичний, «Останні вісті», «Партизанські вісті» та ін. Станція передавала накази Верховного головнокомандування, повідомлення Радінформбюро, матеріали ТАРС, повідомлення військкорів Укррадіо із фронтів, зведення про боротьбу партизанів та підпільників окупованої України тощо; висвітлювали працю в радянському тилу евакуйованого українського населення. На хвилі радіостанції транслювали перший (26 листопада 1941) та другий (30 серпня 1942) антифашистські мітинги представників українського народу, на яких виступали П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, О. Довженко, О. Корнійчук, В. Василевська, І. Ле, представники громадськості республіки, воїнів та партизанів. Значну увагу на радіостанції приділяли літературно-драматичним та літературно-музичним передачам за творами українських письменників (особливо Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки), популярній сатиричній передачі «Перець по радіо», зокрема за творами І. Котляревського та О. Корнійчука, публіцистичним виступам українських літераторів.

Завантажити статтю