Ріґер Януш

РІ́ҐЕР Януш (Rieger Janusz; 20. 09. 1934, м. Краків, Польща) — польський мово­знавець, славіст, україніст. Доктор філологічних наук (1976), професор (1989). Член Варшавського наукового товариства (від 1983), Наукового товариства Католицького університету в Любліні (від 1993), Комітетів мово­знавства (1975—83 — учений секретар, 1990—2003 — за­ступник голови, від 2006 — почесний член) та словʼяно­знавства (1991—2015) Польської АН, почесний член Харківського наукового товариства (від 1999). Премія імені К. Ніча Польської АН (1992; за «Atlas gwar bojkowskich», t. 1—7, Wrocław, 1980—91, спів­автор і редактор). Орден Від­родже­н­ня Польщі (2017). Закінчив Яґел­лонський університет (Краків, 1955). Працював в Ін­ститутах славістики (Варшава; від 1960 — науковий спів­робітник, 1972—91 — завідувач сектору української мови, 1993—97 — керівник полоністичного центру) та польської мови (Краків; 1997—2004 — керівник Лабораторії польської мови на східному по­гранич­чі Польщі) Польської АН; на факультеті «Artes Liberales» Варшaвського університету (1997—2014). За­ступник голови «Солідарності» (1980—81) та Комісії стандартизації назв місцевостей (1989—96) Польської АН. Автор концепції та спів­організатор Між­народної школи гуманітарних наук при Варшавському університеті (діє від 1996), активно сприяє науковому обміну й спів­праці між польськими та українськими мово­знавцями. Організатор системних досліджень польських периферійних говірок в Україні (від 1989). Наукові дослідже­н­ня: українська діалектологія (атласи бойківського, гуцульського та надсянського говорів, праці про фонетику, лексику й ономастикон лемківського та надсянського говорів), словʼянська ономастика (праці про гідронімію басейнів Варти, Сяну, Віслоку, українську і російську топонімію), польські говірки в Україні, Білорусі та Литві, між­словʼянські мовні контакти, мова меншин в іншомовному оточен­ні, історія східнословʼянських мов, лексико­графія. Уклав російсько-польський (Варшава, 1979; 2003) та українсько-польський (Л., 2007) тематичні словники (обидва — спів­авт.), словник лемківської говірки с. Бортне (Варшава, 2016); опрацював і під­готував до друку «Słownik huculski» Я. Яніва (Краків, 2001). Від­повід­альний редактор 3-го т. «Общекарпатского диалектологического атласа» (Варшава, 1991), засновник і редактор серій «Studia nad polszczyzną kresową» (т. 1—11, 1982—2004), «Język polski dawnych Kresów Wschodnich» (т. 1—5, 1996—2012), «Polskie słownictwo kresowe» (6 позицій, 2004—07); редактор ви­дань «Studia nad słownictwem gwar ukraińskich w Polsce», «Język mniejszości w otoczeniu obcym» (обидва — 2002), «Słownictwo kresowe. Studia i materiały» (2008; усі — Варшава) та ін.

Завантажити статтю