Ріґер Януш

Визначення і загальна характеристика

РІ́ҐЕР Януш (Rieger Janusz; 20. 09. 1934, м. Краків, Польща) — польський мовознавець, славіст, україніст. Доктор філологічних наук (1976), професор (1989). Член Варшавського наукового товариства (від 1983), Наукового товариства Католицького університету в Любліні (від 1993), Комітетів мовознавства (1975–83 — учений секретар, 1990–2003 — заступник голови, від 2006 — почесний член) та слов’янознавства (1991–2015) Польської АН, почесний член Харківського наукового товариства (від 1999). Премія імені К. Ніча Польської АН (1992; за «Atlas gwar bojkowskich», t. 1–7, Wrocław, 1980–91, співавтор і редактор). Орден Відродження Польщі (2017). Закінчив Яґеллонський університет (Краків, 1955). Працював в Інститутах славістики (Варшава; від 1960 — науковий співробітник, 1972–91 — завідувач сектору української мови, 1993–97 — керівник полоністичного центру) та польської мови (Краків; 1997–2004 — керівник Лабораторії польської мови на східному пограниччі Польщі) Польської АН; на факультеті «Artes Liberales» Варшaвського університету (1997–2014). Заступник голови «Солідарності» (1980–81) та Комісії стандартизації назв місцевостей (1989–96) Польської АН. Автор концепції та співорганізатор Міжнародної школи гуманітарних наук при Варшавському університеті (діє від 1996), активно сприяє науковому обміну й співпраці між польськими та українськими мовознавцями. Організатор системних досліджень польських периферійних говірок в Україні (від 1989). Наукові дослідження: українська діалектологія (атласи бойківського, гуцульського та надсянського говорів, праці про фонетику, лексику й ономастикон лемківського та надсянського говорів), слов’янська ономастика (праці про гідронімію басейнів Варти, Сяну, Віслоку, українську і російську топонімію), польські говірки в Україні, Білорусі та Литві, міжслов’янські мовні контакти, мова меншин в іншомовному оточенні, історія східнослов’янських мов, лексикографія. Уклав російсько-польський (Варшава, 1979; 2003) та українсько-польський (Л., 2007) тематичні словники (обидва — співавт.), словник лемківської говірки с. Бортне (Варшава, 2016); опрацював і підготував до друку «Słownik huculski» Я. Яніва (Краків, 2001). Відповідальний редактор 3-го т. «Общекарпатского диалектологического атласа» (Варшава, 1991), засновник і редактор серій «Studia nad polszczyzną kresową» (т. 1–11, 1982–2004), «Język polski dawnych Kresów Wschodnich» (т. 1–5, 1996–2012), «Polskie słownictwo kresowe» (6 позицій, 2004–07); редактор видань «Studia nad słownictwem gwar ukraińskich w Polsce», «Język mniejszości w otoczeniu obcym» (обидва — 2002), «Słownictwo kresowe. Studia i materiały» (2008; усі — Варшава) та ін.

Завантажити статтю