Хижинський Володимир Вікторович

ХИЖИ́НСЬКИЙ Володимир Вікторович (28. 07. 1971, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.) — художник-кераміст. Волинська обласна премія імені В. Михальської (2003), спеціальна премія Всеукраїнського симпозіуму кераміки «Україна соборна-2005» (Слов’янськ, 2005). Диплом 1-го ступеня Міжнародної виставки «Осінній салон “Високий замок”» (Львів, 2010). Ґран-Прі 1-го Інтерсимпозіуму «10 × 10» (2010) та 4-ї Національної виставки-конкурсу художньої кераміки «Керамік у Опішному» (2012, с-ще Опішня Полтавської обл.). Кандидат мистецтвознавства (2014). Член НСХУ (1999), Міжнародної академії кераміки (ІАС, Женева, 2019). Закінчив Косівський технікум народних художніх промислів (Івано-Франківська обл., 1990), Львівську академію мистецтв (1997) та аспірантуру при ній (2001). Працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри дизайну Луцького технічного університету (1998–2017); від 2017 — у Київській академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну: доцент, від 2022 — завідувач кафедри художньої кераміки, дерева, скульптури і металу, від 2024 — проректор з наукової і міжнародної діяльності. Основні галузі — художня кераміка та графіка. Наукові дослідження: проблеми сучасного мистецтва, зокрема сучасна професійна художня кераміка. Куратор фестивалю сучасної професійної кераміки «ЦеГлина» (2014–24), виставок «Мистецтво вогню. Кераміка, скло, метал» (2018, 2020), «ZOO — ZOOM ІІ» (2023), «Українська жінка в полум’ї війни» (2024; усі — всеукраїнські), а також мистецького проєкту «Стіна пам’яті Михайла Бойчука» (2022), Міжнародного конкурсу на кращий керамічний пласт на тему «Майбутнє України» (2024; усі — Київ). Постійний учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок, конференцій, симпозіумів від 1999. Персональні виставки — у Луцьку (1995, 2002–03, 2005, 2007 — дві експозиції, 2011), Таллінні (1996), Львові (1997), Києві (2001, 2005, 2010, 2018), Вроцлаві (2004, 2007), містах Скерневіце, Ловіч, Вишкув, Надажин, Краснік, Кельце (усі — 2008), Кракові (2009; усі — Польща), с-щі Опішня (2022). Деякі твори Х. зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України (Київ), Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, Музеї етнографії та художнього промислу (Львів), Музеї Львівської академії мистецтв, Луцькому краєзнавчому музеї, Хмельницькому художньому музеї, Музеї кераміки в м. Болеславець (Польща), Міжнародних музеях кераміки в Буенос-Айресі (Арґентина) та м. Фаенца (Італія).

×

❮ ❯

Завантажити статтю