Самутіна-Болсуновська Софія Іванівна
Визначення і загальна характеристика
САМУ́ТІНА-БОЛСУНО́ВСЬКА Софія Іванівна (19. 12. 1936, с. Ташань Переяславського, нині Бориспільського р-ну Київської обл.) — майстриня монументально-декоративного мистецтва. Сестра Г. Самутіної. Професійної художньої освіти не має. Самотужки освоїла закони візуального образотворення; сформувала власну творчу манеру, що ґрунтується на українській народній творчості. Створює мозаїки з бісеру стеклярусу, мушлів, намиста, напівдорогоцінного каміння тощо. У декоративних композиціях опосередковано відтворює красу рослинного світу; квіти в них стилізовано у вишукані орнаментальні форми. Твори часто абстраговані від реальних прототипів і вирізняються простим та чітким ритмом лінійно-кольорових відношень. Мисткині притаманний неабиякий художній смак, вроджене чуття ритму й кольору. Від 1996 мешкає в Ізраїлі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Космос» (1973), «Веснянка», «Квітка вогню» (обидва — 1975), «Сонце» (1977), «Квітка на могилі воїна» (1978), «Сонячна фантазія» (1997), «Похилені квіти» (1998), «Український віночок» (1999), «Наречена» (2000), «Квіти біля хати» (2002), «Ніжність (Дивна ваза)» (2005), «Червоні троянди», «Калейдоскоп» (обидва — 2006).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
___2005__kart.jpg "Г. Самутіна. «Задумлива (Портрет сестри Софії)». 2005. Картон, акварель, олівець, колаж")
___2005__mozaiika_z_bi.jpg "С. Болсуновська. «Ніжність (Дивна ваза)». 2005. Мозаїка з бісеру, стеклярусу та напівдорогоцінного каміння")
Завантажити статтю
