Самутіна Ганна Іванівна

Визначення і загальна характеристика

САМУ́ТІНА Ганна Іванівна (01. 05. 1929, с. Ташань Пере­яславського, нині Борис­пільського р-ну Київської обл. — 16. 04. 2009, м. Пере­яслав-Хмельницький, нині Пере­яслав Київської обл.) — художниця монументального мистецтва, живописець. Сестра С. Самутіної-Болсуновської. Заслужений художник України (2008). Членкиня НСХУ (2008). Закінчила Київське училище прикладного мистецтва за спеціальністю «художник килимовиробництва» та факультет книжкової графіки Київського художнього ін­ституту (1964; майстерня В. Касіяна). Працювала в цеху прикладного мистецтва Київського товариства художників (від 1951; створювала батики); художником із костюмів на Київській кіностудії імені О. Довженка (1953—58); графіком-дизайнером Київського НДІ культури побутових виробів (від 1964); художником-монументалістом на Київському художньому монументально-декоративному комбінаті (1973—89). У 1962—73 спів­працювала з видавництвом «Веселка» (Київ), про­ілюструвала збірник українських народних казок, казки «Дивна сопілка», «Правда і кривда», «Бідний чоловік та його сини», «Дідова дочка та бабина дочка», «Зароблений карбованець», «Зозуля», «Летючий корабель», «Іван-Побиван», «Гуси-лебеді», а також книжки Л. Глібова, В. Недолі, М. Лисич («Три роки старого чайника»), М. Петренка, І. Шараповської («Добрый вечер, лун­ная девочка»), І. Ку­пріна («Олеся»). Авторка ілюстрацій до драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1960-і рр.). Створювала в техніках акварелі, пастелі, олії, темпери пейзажі, порт­рети, натюрморти, а також графічні твори та монументально-декоративну мозаїку. У станково-монументальних творах, зокрема мозаїках, використовувала різні матеріали: мушлі, скло, камінці, намистини, солому, очерет, насі­н­ня рослин тощо. Авторка мозаїчних стел «Лелеки», «Лань» (обидві — 1974), «За мир, за життя» (1975), «Свято дружби та врожаю» (1976), «Народне мистецтво Білорусі» (1977), «Хліб сучасний» (1987), «Хліб минулий» (1980-і рр.) та ін., роз­пису інтерʼєру у фойє Президії Товариства охорони природи (Київ, 1978), паркової кераміки «Україна многолика», «Лелеки принесли дитя в капусту» в Рівному (обидві — 1985). За остан­ні 15 р. створила близько 300 робіт. Картини «Провесна», «Наталка», «Навесні» вирізняються непо­вторністю, новизною. Роботи філософської тематики («Музика сфер», «Старт до радості», «Очище­н­ня», «Мир і любов через усі кордони») пронизані ідеєю взаємин людини з Богом, Всесвітом. Творчість С. пройнята любовʼю до України, її національних мистецьких традицій, від­ображає духовний світ українців. Учасниця мистецьких ви­ставок від 1978. Персональні — у Києві (1978 — дві екс­позиції, 1979 — три екс­позиції; усі — спільно з се­строю, 1999, 2007, 2008 — дві екс­позиції, одна — спільно з се­строю), Пере­яслав-Хмельницькому (1985 — дві екс­позиції, 1988, 1990, 1992, 1995, 1999, 2007, 2009, 2010 — дві екс­позиції, одна — спільно з се­строю, 2024 — ювілейна). Деякі твори мисткині зберігаються в Національному історико-етно­графічному заповід­нику «Пере­яслав», зі­бран­ні Від­ділу культури міськради Пере­яслава.

Тв.: «Бабусина оселя», «Сусідки» (обидва — 1960), «Ватра над потічком» (1965), «Автопорт­рет» (1970, 1985, 1995), «Жит­тєткалі (Нитка життя)», «Молитва», «Зима в Трускавці», «Осін­ній вечір» (усі — 1970), «Весна» (1971), «Лелеки» (1976), «Сімʼя» (1977, 1980), «Автопорт­рет в минулому (Устремлі­н­ня)», «Юність матері» (обидва — 1980), «Троянда Миру» (1986, 1996, 1998), «Дари землі» (1987), «Журба» (1990), «Пробудже­н­ня» (1993), «Перед­чу­т­тя» (1995), «Космос — колиска людини» (1996), «Гімн матері» (1997), «Дві пави», «Дерево роду», «Мати сіє життя» (усі — 1998), «Творчість космосу», «Дерево життя» (обидва — 1999), «Надвечірʼя» (2003), «Сонячний ранок» (2004), «Весняні квіти», «Задумлива (Порт­рет сестри Софії)» (обидва — 2005), «Дівчинка», «Мавка», «Купальська квітка» (усі — 2006).

Літ.: Федоренко О. Мотив — сонце // Культура і життя. 1978, 7 груд.; Климчук О. Тихі дзвони ташань-цвіту // Україна. 1979. № 9; Зубер Ю. Творець від Бога, а можливо — неви­знаний геній // Вісн. Пере­яславщини. 2006, 29 квіт.; Миколюк О. Повнота життя в картинах Ганни Самутіної // День. 2007, 12 верес.; Набок В. Дивовижний світ сестер Самутіних // Вісн. Пере­яславщини. 2007, 7 груд.; Кузьмицька І. Художник живе у своїх полотнах // Там само. 2009, 24 квіт.; Михняк М. Храм духовності Ганни Самутіної // Пере­яслав. рада. 2010, 14 трав.; Гринець В. Художниці Ганні Самутіній. Річниця світлої памʼяті // Там само, 23 квіт.; Ганна Самутіна. Старт до радості: Життя і творчість: Альбом. К., 2011.

І. М. Удріс

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю