АНТОНЮ́К Володимир Корні­йович (18. 07. 1947, м. Камʼянець-Подільський Хмельницької обл.) — скульптор, майстер художнього обробле­н­ня металу. Закінчив Київський автомобільно-дорожній ін­ститут (1969), художньо-графічний факультет Одеського педагогічного ін­ституту (1975), де від­тоді викладав графіку (до 1978). Від 1969 — директор художньої школи в Камʼянці-Подільському; брав активну участь у від­новлен­ні на­вчального закладу. Виконував ілюстрації до поетичних збірок різних поетів у видавництві «Маяк» (Одеса). 1978 повернувся до рідного міста у звʼязку із створе­н­ням Державного історико-архітектурного заповід­ника. Був директором і художником творчо-виробничого обʼ­єд­на­н­ня «Мальва»; художником Художнього фонду України (1982–90). Автор і виконавець проєкту памʼятника «Жертвам ре­пресій» та ескізу головного призу 1-го Республіканського конкурсу української пісні імені В. Івасюка; афіш (зокрема до ви­став Чернівецького драматичного театру) і за­прошень на концерти; плакатів, листівок, сувенірів на тему збереже­н­ня культурної спадщини; композицій у кераміці для оформле­н­ня інтерʼєрів у кафе «Під брамою», магазинах, приміщен­ні «Нової пошти» тощо; низки екслібрисів для організацій та приватних осіб. Створював та реалізовував проєкти монументально-декоративних робіт в інтерʼєрах та екс­терʼєрах громадських споруд Хмельницької та Чернівецької областей (мозаїка, рельєф, роз­пис); здійснював ре­ставраційні роботи; досліджував подільську кераміку. Учасник обласних, всеукраїнських та всесоюзних мистецьких ви­ставок з графічними творами та роботами в техніці сивої (димленої) кераміки (серію «Подільське весі­л­ля» закупило Міністерство культури України). Персональні — у Камʼянці-Подільському, Одесі, Києві. 1991–98 мешкав в Естонії, де працював викладачем образотворчого мистецтва у м. Йихві (1991–93). Як дизайнер фірми «VIRU» здійснював проєкти в Санкт-Петербурзі, Києві, м. Лангепас, м. Кагалим (обидва — РФ). Служив у Канадійській християнській місії, що матеріально під­тримувала людей в Україні, країнах Балтії, Білорусі, Молдові, РФ. Делегат від Естонії на 1-му Всесвітньому кон­гресі українців у Києві (1992). У 1998 пере­їхав у м. Сіетл (шт. Вашинґтон), де виконував ре­ставраційні роботи з живопису й скульптури для «PELAYO ANTIK». 1999 від­крив власну компанію «Volodko Architektural Metals». Від 2000 — у м. Шарлотт (шт. Пів­нічна Кароліна; обидва — США); активно працює в галузі художнього обробле­н­ня металу; захоплюється парковою скульптурою.