Драпатий Михайло Васильович

ДРАПА́ТИЙ Михайло Васильович (21. 11. 1982, м. Камʼянець-Подільський Хмельницької обл.) — військовий діяч. Генерал-майор (2024). Повний кавалер ордена Бог­дана Хмельницького (2016, 2018, 2022), Хрест бо­йових заслуг (2022). Закінчив Військовий ін­ститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний ін­ститут» (2004) та Національний університет оборони України (2017, оперативно-тактичний рівень; 2021, оперативно-стратегічний рівень). Від 2004 служив у 72-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗС України (м. Біла Церква Київської обл.). 

Виявив мужність та професіоналізм під час антитерористичної операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. Від березня 2014 як командир 2-го механізованого баталь­йону брав участь в обороні м. Волноваха, проти­стоян­ні у м. Маріуполь (обидва — Донецька обл.), боях на російсько-українському кордоні, утриман­ні Савур-Могили. Завдяки йому під час успішного прориву через Ізваринський котел (Луганська обл.) було врятовано 260 бійців і понад 30 одиниць техніки. 2015—16 — нач­штабу 30-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ; 2016—19 — командир 58-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ, з якою виконував бо­йові зав­да­н­ня в Донецькій обл. — у м. Авдіївка, Ясинуватському р-ні та вздовж Бахмутської траси. 

Від літа 2021 — за­ступник командувача військ оперативного командува­н­ня «Пів­ніч» Сухопутних військ з під­готовки та за­ступник командувача Обʼ­єд­наних сил ЗС України з під­готовки військ. Від березня 2022 — за­ступник командувача військ оперативного командува­н­ня «Пів­день» Сухопутних військ і командувач оперативного угрупова­н­ня військ «Пів­день» (від червня — «Каховка», у вересні — листопаді — «Кривий Ріг»). 

Військові під­роз­діли під командува­н­ням Михайла Драпатого зупинили на­ступ російських окупантів на м. Кривий Ріг Дні­пропетровської обл., контратакували та звільнили низку населених пунктів Херсонської і Дні­пропетровської областей, брали участь у Херсонській на­ступальній операції (29 серпня — 12 листопада). 

Від осені 2022 до лютого 2024 — командувач оперативно-стратегічного угрупова­н­ня військ «Херсон»; від лютого до листопада 2024 — за­ступник начальника Генерального штабу ЗС України з під­готовки, водночас від травня до вересня того ж року — командувач оперативно-тактичного угрупова­н­ня військ «Харків», що в складі оперативного угрупова­н­ня військ «Хортиця» боронило Харківщину від по­вторного на­ступу російських військ; від вересня до листопада того ж року — командувач оперативно-тактичного угрупова­н­ня військ «Луганськ»; листопад 2024 — травень 2025 — командувач Сухопутних військ Збройних сил України; водночас від січня 2025 — командувач оперативно-стратегічного угрупова­н­ня військ «Дні­про»; від 3 червня 2025 — командувач Командува­н­ня обʼ­єд­наних сил Збройних сил України; водночас від 20 жовтня 2025 — командувач ново­створеного Угрупова­н­ня обʼ­єд­наних сил, що від­повід­ає за Харківську обл. та прилеглі території. 13 грудня 2024 уведений до складу Ставки Верховного Головнокомандувача. Почесний громадянин Кривого Рогу (від травня 2024) та Херсону (від вересня 2024).