Драпатий Михайло Васильович
ДРАПА́ТИЙ Михайло Васильович (21. 11. 1982, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.) — військовий діяч. Генерал-майор (2024). Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького (2016, 2018, 2022), Хрест бойових заслуг (2022). Закінчив Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (2004) та Національний університет оборони України (2017, оперативно-тактичний рівень; 2021, оперативно-стратегічний рівень). Від 2004 служив у 72-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (м. Біла Церква Київської обл.). Виявив мужність та професіоналізм під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Від березня 2014 як командир 2-го механізованого батальйону брав участь в обороні м. Волноваха, протистоянні у м. Маріуполь (обидва — Донецька обл.), боях на російсько-українському кордоні, утриманні Савур-Могили. Завдяки йому під час успішного прориву через Ізваринський котел (Луганська обл.) було врятовано 260 бійців і понад 30 одиниць техніки. 2015–16 — начштабу 30-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ; 2016–19 — командир 58-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ, з якою виконував бойові завдання в Донецькій обл. — у м. Авдіївка, Ясинуватському р-ні та вздовж Бахмутської траси. Від літа 2021 — заступник командувача військ оперативного командування «Північ» Сухопутних військ з підготовки та заступник командувача Об’єднаних сил Збройних сил України з підготовки військ. Від березня 2022 — заступник командувача військ оперативного командування «Південь» Сухопутних військ і командувач оперативного угруповання військ «Південь» (від червня — «Каховка», у вересні — листопаді — «Кривий Ріг»). Військові підрозділи під командуванням Михайла Драпатого зупинили наступ російських окупантів на м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., контратакували та звільнили низку населених пунктів Херсонської і Дніпропетровської областей, брали участь у Херсонській наступальній операції (29 серпня — 12 листопада). Від осені 2022 до січня 2024 — командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Херсон»; від лютого 2024 — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України з підготовки, водночас від травня того ж року — командувач оперативно-тактичного угруповання військ «Харків», що в складі оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» боронило Харківщину від повторного наступу російських військ; від вересня того ж року — командувач оперативно-тактичного угруповання військ «Луганськ». 29 листопада 2024 призначений командувачем Сухопутних військ Збройних сил України. Почесний громадянин Кривого Рогу (від травня 2024).