Пилипенкова гора

ПИЛИПЕ́НКОВА ГОРА́ — городище зарубинецької культури. Знаходиться на високому пагорбі на пів­ден­ній околиці м. Канів Черкаського р-ну Черкаської обл. Датоване кінцем 3 ст. до н. е. — 1 ст. н. е. Виявлене 1949, роз­копки проводили 1959, 1966—70. Загальна площа — близько 1,5 га, досліджено близько 0,3 га. Городище для свого часу добре укріплене, по гребеню пагорба насипані вали, можливо додатково був деревʼяний частокіл, схили ескарповані. У більш похилій східній частині від­крито 3 лінії подібних укріплень, у західній роз­ташоване місце вʼ­їзду. У кон­струкціях валів використовували камʼяну обкладку. Житла (загалом —38) — прямокутної чи на­ближеної до квадрата форми площею від 9-ти до 24-х м². Практично всі наземні, деякі мали за­глиблену долівку, опалювалися від­критими вогнищами, частина — глинобитної субкон­струкції. Стіни, ймовірно, були каркасно-плотові з обмазкою глиною, дах — двоскатний, критий соломою чи очеретом. Зна­йдено також від­криті вогнища поряд із житлами, сліди майстерні з обробле­н­ня заліза. Господарські споруди пред­ставлені ямами (112) різного при­значе­н­ня у житлах і зовні. Серед матеріалів — велика кількість ліпного кухон­ного та столового посуду, фрагменти амфор, залізні й бронзові вироби. Також зна­йдено велику кількість кісток тварин, пере­важно свійських, що в комплексі з наявністю спеціалізованих зернових ям може свідчити про землеробсько-скотарський напрям роз­витку економіки. Житла разом із від­критими вогнищами утворюють 2 умовних кола забудови. Це може свідчити як про прожива­н­ня 2-х великих патріархальних родин, так і про пере­будову протягом тривалого часу існува­н­ня городища. Поряд із городищем — декілька від­критих селищ зарубинецької культури. Ймовірно, П. г. була родовим чи племін­ним центром.