Ремінецька Марія Василівна
РЕМІНЕ́ЦЬКА Марія Василівна (28. 07. 1944, с. Ішків Козівського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — майстриня рогозоплетіння та витинання. Дружина Я. Ремінецького. Закінчила Тернопільський медичний інститут (1966); навчалася в студії образотворчого мистецтва при ньому (1960–62, викладач Б. Дубчак). Працювала лікарем у м. Чорнобиль (Київська обл., 1966–69), Тернополі (1970–96). У 1985–95 викладала в дитячій студії при житлово-експлуатаційній конторі № 9 у Тернополі. 1976 захопилася рогозоплетінням, 1980 — витинанням (учениця М. Руденка). Розробила власні техніки рогозоплетіння: вчетверо навколо дротика, ажурне ткацтво, зачіски. Створює декоративні витинанки та сюжетні композиції в традиціях української народної творчості. Учасниця мистецьких виставок від 1982. Персональні — у Львові (1982), Детройті (США, 2008, 2010). Деякі твори Р. зберігаються в музеях Львова, Тернополя, Києва, Детройта. Мешкала у США (1996–2010).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Несе Галя воду» (1981), «Росяний ранок», «На вічну дружбу», «Вечорниці», «Вранішня зоря», «Веснянка» (усі — 1982), «І будуть люди на землі», «Лукашева пісня» (обидва — 1988), «Ще треті півні не співали», «Тополя» (обидва — 1989), «Чумацький шлях», «На тонке полотно, на добру долю» (обидва — 1990), «Перебендя» (1991), «Гаївка» (2000), «Декоративні візерунки» (2000–12), «Україна. Рік 1933», «Пам’ять хлібного поля» (обидва — 2008), «Пливе над Прип’яттю печаль» (2011).
Рекомендована література
- А. Гриб. Барвисті джерела. Т., 1998.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
