Ремінецький Ярослав Іллярович
РЕМІНЕ́ЦЬКИЙ Ярослав Іллярович (20. 01. 1936, с. Ішків, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 19. 12. 2008, Тернопіль) — майстер рогозоплетіння. Чоловік М. Ремінецької. Заслужений майстер народної творчості України (2006). Член НСМНМУ (1990). Закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище (Тернопільська обл., 1977). Працював бухгалтером у різних установах (1954–62), завідувачем клубу, директором Будинку культури, художнім керівником у селах Ішків, Буцнів і Передмістя (1962–76; усі — Тернопільської обл.), майстром-надомником Тернопільських виробничих майстерень Художнього фонду України (1976–90). У творчості використовував традиційні мотиви й техніки виконання («мотузочок», «в шашечку», «паркетик», «ажур»), новатор у художньому виплітанні рогозових сувенірів — об’ємних зображень, своєрідної скульптури з рогози. Учасник мистецьких виставок від 1977. Деякі вироби Р. зберігаються в Тернопільському художньому музеї, Львівському музеї етнографії та художніх промислів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Наша хата», «Трембітар», «Лісова пісня» (усі — 1977), «Музики», «Солом’яний бичок», «Якби мені не тиночки...», «Косар» (усі — 1978), «Ансамбль» (1979), «Гончар» (1982), «В олійні» (1983), «Два кольори» (1986), «Під соняхом» (1988), «Вертеп» (1989), «Кобзар», «Квартет», «Явір», «Щедрий вечір», «Коляда» (усі — 1990), «Перебендя», «Понад річку бережком ішов чумак з батіжком» (обидва — 1991), «Клич на раду» (1995), «Чабан» (2000).
Рекомендована література
- Данилюк А. Зрощене думою // Україна. 1982. № 46;
- Лащук Ю. Скульптура из рогозы // Декор. искусство. 1983. № 4;
- Гриб А. Барвисті джерела. Т., 1998;
- Його ж. Співає рогоза // Ляда. Т., 2009.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
