Самофалов В’ячеслав Михайлович

САМОФА́ЛОВ Вʼячеслав Михайлович (07. 02. 1963, м. Курськ, РФ) — баяніст, диригент, композитор, педагог. Племін­ник М. Самофалова. Професор (2014). Народний артист України (2012). Лауреат Всеукраїнського конкурсу музикантів-виконавців (Рівне, 1988, 3-я премія), між­народного конкурсу «Citta di Castelfidardo» (1-а премія), дипломант між­народного конкурсу «Astor Piazzolla» (обидва — Італія, 1999), «Coupe Mondiale» (Данія, 2002). Закінчив Київську консерваторію (згодом Національна музична академія України; 1989; кл. баяна М. Різоля; 2009; кл. оперно-симфонічного диригува­н­ня В. Гнєдаша). 1987 проходив стажува­н­ня у Вищій музичній школі «Felix Mendelssohn Bartholdy» (м. Ляйпциґ, Німеч­чина). Від 1990 — соліст-інструменталіст Національної філармонії України (Київ), за сумісництвом 1993—2002 — артист Квартету баяністів цієї філармонії (партія 2-го баяна). Водночас 1995—2019 — концерт­мейстер, 2005—13 —доцент, від 2014 — професор кафедри фольклору, народно-пісен­ного та хорового мистецтва Київського університету культури і мистецтв; від 2023 — професор кафедри оперно-симфонічного диригува­н­ня Національної музичної академії України (Київ). Виконавському мистецтву С. притаман­не при­скіпливе ставле­н­ня до творів класичних і сучасних авторів. Артист володіє особливою манерою і філософським трактува­н­ням світової та вітчизняної музичної спадщини. Професійним кредо С. завжди є прагне­н­ня до вершин виконавської майстерності. Йому притаман­ні тонке від­чу­т­тя ансамблю, досконала техніка, невпин­ний творчий пошук нових стилів та художніх засобів виразності. Про­грами за власним аранжува­н­ням «Пʼяц­цол­ла і танго», «Від Баха до Ґальяно», «Мальовнича Україна», «Від Березовського до Скорика» зна­йшли широке ви­зна­н­ня у слухачів. Спів­працює з артистами Національної філармонії України. Має низку аудіозаписів. Гастролював у Білорусі, Польщі, Угорщині, Німеч­чині, Франції, Італії, Швейцарії, Нідерландах, Данії, Швеції, Перу, Колумбії, Сальвадорі, Еквадорі, Коста-Риці, Панамі. С. належать числен­ні авторські твори, серед яких інструментальні: сюїти «Листи мого дитинства» (1991), «Поліфонічний зошит» (1992), «Ка­прис-сюїта» (1996), «Мальовнича Україна» (2007); музика до казок Р. Кіплінґа (2005); твори для симфонічного оркестру — «Колумбійський карнавал» (1993), сюїта «Музика старовин­ного маєтку» (2012); хорові твори — «Аве Марія» (2012, для солістів, хору, оркестру та органа), чотири Словʼянські концерти для мішаного хору циклу «Пори року» на вірші Л. Прутика (2014), кантата «Історія солдата» на вірші Г. Рождественського, Ю. Бережко-Камінської, С. Орлова, П. Мельника (2018); вокальний цикл «Поет і смерть» на вірші Ф. Ґарсіа Лорки, Ж. Брас­санса, М. Жаровіна, В. Симоненка (2020); дитяча опера-казка «Краща пісня Лісової країни» (2018, лібрето Ю. Бережко-Камінської), опера-балет «Пори року України» (2022, лібрето Л. Прутика). Автор понад 300 обробок, аранжувань для різних складів хорів, ансамблів, оркестрів; хрестоматії «Ансамблі з баяном (акордеоном)» (В., 2007, ч. 1—4; 2010, ч. 5—6), «Грає Вʼячеслав Самофалов. Пʼєси для готово-виборного баяна» (В., 2010), а також низки наукових статей, методичних роз­робок. Серед учнів — лауреати українських та між­народних конкурсів, заслужені артисти України.

Завантажити статтю