Сергієнко Григорій Якович

Визначення і загальна характеристика

СЕРГІЄ́НКО Григорій Якович (06. 04. 1925, с. Воронинці Тарандинцівського, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 07. 03. 2015, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1976), професор (1986). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1954). Працював у Головному архівному управлін­ні УРСР (1958—61); від 1963 — у Ін­ституті історії України НАНУ (обидва — Київ): 1975—86 — завідувач від­ділу історії феодалізму, 1986—98 — провід­ний науковий спів­робітник — консультант від­ділу історії України середніх віків. Наукові дослідже­н­ня: історія України Середньовіч­чя та Нового часу, козако-, декабристо-, шевченко- та словʼяно­знавство.

Пр.: Визвольний рух на Прав­обережній Україні в кінці 17 і на початку 18 ст. 1963; Су­спільно-політичний рух на Україні після пов­ста­н­ня декабристів. 1826—1850. 1971; Декабристи та їх революційні традиції на Україні. 1975; Декабристи і Шевченко. 1980; Шевченко і Кирило-Методієвське Товариство. 1983; Шевченко і Київ. 1987; Історія України: Навч. посіб. для 7—8 класів. 1995 (спів­авт.); усі — Київ.

Літ.: Сергієнко Григорій Якович // Баженов Л. В. Поді­л­ля в працях дослідників і крає­знавців ХІХ—ХХ ст. Камʼянець-Подільський, 1994; Григорій Якович Сергієнко: Мат. до біо­графії. К., 1995.

В. А. Андрійченко

Завантажити статтю