Гаюк Семен Якимович

Визначення і загальна характеристика

ГАЮ́К Семен Якимович (27. 04. 1909, Луцьк — 04. 04. 1997, м. Баффало, шт. Нью-Йорк, похований у в м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — церковний діяч. Доктор філософії (1968). Дійсний член УВАН. Закінчив богословський факультет Варшавського університету (1933). У Кременці (нині Тернопільська обл.) прийняв священницький сан 1934. Ступінь магістра отримав 1937. Душпастирював на Волині. 1939 заарештований польською поліцією і відправлений до концтабору Береза Картузька (нині м. Береза, Білорусь), де зазнав фізичних знущань, унаслідок яких назавжди втратив слух. Під час німецької окупації виїхав у м. Ізяслав Кам’янець-Подільської обл. (нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл.), де створив парафію УАПЦ, за що німецька влада деякий час тримала Г. під домашнім арештом. В Ізяславі організував Комітет допомоги полоненим, домігся кількох звільнень з полону. З наближенням радянської армії 1944 разом із родиною виїхав до Львова, згодом — до Німеччини. Працював на лісозаготівлях, після закінчення війни був настоятелем церков і вчителем історії у таборах для переміщених осіб. 1950 емігрував до США. 1951 з благословення митрополита Іоанна (Теодоровича) організував парафію св. Луки у Ворренсі (шт. Вісконсин). Митрополит Мстислав (Скрипник) призначив його ректором семінарії св. Софії в Бавнд Бруці, де він також викладав гомілетику та історію Вселенської Церкви. Упродовж 5-ти р. був редактором часопису «Українське православне слово», в якому друкував свої праці, а також в газетах «Свобода», «Народна воля», «Голос Америки» та канадській газеті «Вісті». Брав активну участь у діяльності Інституту дослідів Волині та товариства «Волинь» у Вінніпезі (Канада) від початку їх заснування. Автор спогадів «Від церковного престолу до Берези за дроти» (Вінніпеґ, 1955), досліджень «Унійна діяльність Мелетія Смотрицького», «Святитель Феодосій Углицький», «Архієпископ Чернігівський на тлі своєї доби» та ін.

Завантажити статтю