Паук Наталія Петрівна
ПАУ́К Наталія Петрівна (05. 02. 1939, с. Великі Глібовичі, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 14. 12. 2006, Львів) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Членкиня НСХУ (1971). Закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1965; викладачі В. Цьонь, К. Звіринський, С. Костирка), де працювала викладачем кафедри текстилю (1965–70). У 1959–65 — головний художник Львівської галантерейної фабрики; 1970–71 — майстер ткацького цеху Львівського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР. Основні галузі — текстиль (гобелен) та акварель. У роботах П. творча фантазія та загадковість поєднані з традиційними для іконописання людяністю та добром. Учасниця обласних, всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1985. Деякі твори П. зберігаються в Тернопільському та Хмельницькому краєзнавчих музеях, Музеї етнографії та художнього промислу (Львів), Історико-етнографічному музеї «Бойківщина» (м. Самбір Львівської обл.), Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки (Волинська обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени — «Львів — місто стародавнє» (1966), «Гори мої, гори зелені», «Бойківщина» (обидва — 1968), «Літо» (1973), «Мій рідний край», «Купала на Волині» (обидва — 1982), «Вересень», «Горицвіт», «Листопад», «Пробудження» (у співавторстві з О. Крип’якевич), «Ритми», «Ярослав Осмомисл» (усі — 1987), «Поле», «Рух», «Реставрація» (усі — 1989), «Леся Українка» (1991), «Нехай святиться ім’я твоє» (1993), «Біг», «Весела фіра» (обидва — 1996), «Четвертий вимір» (2001), «Панорама. Львів» (2003); хоругва «Покрова» (1992); килим «Трипілля» (1998).
Рекомендована література
- Наталя Паук. Гобелен, акварель: Каталог. Л., 1989;
- Коваль Я. І виткати не гобелен, а долю // Дзвін. 1991. № 8;
- Бондар І. Над вертепом Звізда ясна // Там само. 1995. № 1;
- Ямборко О. Зображувальний колір Наталії Паук // Образотворче мистецтво. 2009. № 3;
- Шульга З. Текстиль як зброя. Наталія Паук, Олександра Крип’якевич, Стефанія Шабатура. Каталог виставки. Л., 2016.