Юнаків Микола Леонтійович

ЮНАКІ́В Микола Леонтійович (24. 11(06. 12). 1871, м. Чугуїв Зміївського пов. Харківської губ., нині Харківської обл. — 01. 08. 1931, м. Тарнів, Польща) — військовий, громадський діяч. Генерал-полковник. Закінчив Орловський кадетський корпус (нині РФ, 1889), 1-е Павловське військове училище (1891), Миколаївську військову академію Генштабу (обидва — Санкт-Петербург, 1897). Проходив службу в Семенівському лейб-гвардії полку (1891–94), займав різні посади при Генеральному штабі (1897–1907). Захистив дисертацію «Похід Карла ХІІ на Україну в 1708 та 1709 рр.» (1910). Був професором кафедри при академії Генштабу (1910–14). У період 1-ї світової війни командував 8-ю армією на Південно-Західному фронті. Наприкінці 1917 познайомився із С. Петлюрою. Від травня 1918 — в українському війську: голова комісії зі створення в Україні військових шкіл, начальник головної школи управи, начальник академії Генштабу Армії УНР, помічник головного інспектора військ УНР. За участі Ю. було розроблено і блискуче проведено у серпні 1919 військову операцію з визволення від більшовицьких військ Правобережної України і звільнення Києва. Був радником з військових справ при дипломатичній місії у Варшаві. Після поразки Армії УНР призначений на посаду голови вищої військової ради (1921–31). На честь Ю. у Львові названо вулицю.

Рекомендована література

1. Петрів В. Три зустрічі з професором Академії Генерального штабу генерал- полковником Юнаковим // Літопис Червоної Калини. Л., 1932. Ч. 1;
   Google Scholar Internet
2. Садовський М. Микола Юнаків // Вісті комбатанта. Нью-Йорк, 1971. Ч. 3–4. ДА: ЦДАВОУ. Особисті листи М. Юнаківа. Ф. 1075, оп. 1, спр. 105;
   Google Scholar Internet
3. Там само. Загальний список старшин Генштабу складений 21. 11. 1918. Ф 1078, оп. 2, спр. 37, стр. 39–40.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю