Юнаків Микола Леонтійович
ЮНАКІ́В Микола Леонтійович (24. 11(06. 12). 1871, м. Чугуїв Зміївського пов. Харківської губ., нині Харківської обл. — 01. 08. 1931, м. Тарнів, Польща) — військовий, громадський діяч. Генерал-полковник. Закінчив Орловський кадетський корпус (нині РФ, 1889), 1-е Павловське військове училище (1891), Миколаївську військову академію Генштабу (обидва — Санкт-Петербург, 1897). Проходив службу в Семенівському лейб-гвардії полку (1891—94), займав різні посади при Генеральному штабі (1897—1907). Захистив дисертацію «Похід Карла ХІІ на Україну в 1708 та 1709 рр.» (1910). Був професором кафедри при академії Генштабу (1910—14). У період 1-ї світової війни командував 8-ю армією на Південно-Західному фронті. Наприкінці 1917 познайомився із С. Петлюрою. Від травня 1918 — в українському війську: голова комісії зі створення в Україні військових шкіл, начальник головної школи управи, начальник академії Генштабу Армії УНР, помічник головного інспектора військ УНР. За участі Ю. було розроблено і блискуче проведено у серпні 1919 військову операцію з визволення від більшовицьких військ Правобережної України і звільнення Києва. Був радником з військових справ при дипломатичній місії у Варшаві. Після поразки Армії УНР призначений на посаду голови вищої військової ради (1921—31). На честь Ю. у Львові названо вулицю.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Северная война. Компания 1708–1709 гг. // Труды императорского русского военно-исторического общества. Санкт-Петербург, 1909. Т. 2; Северная война. Компания 1708-1709 гг. // Там само. Т. 4; Матеріали для мого життєпису // Тризуб. 1931. Ч. 289–290.; Літ.: Петрів В. Три зустрічі з професором Академії Генерального штабу генерал- полковником Юнаковим // Літопис Червоної Калини. Л., 1932. Ч. 1; Садовський М. Микола Юнаків // Вісті комбатанта. Нью-Йорк, 1971. Ч. 3–4. ДА: ЦДАВОУ. Особисті листи М. Юнаківа. Ф. 1075, оп. 1, спр. 105; Там само. Загальний список старшин Генштабу складений 21. 11. 1918. Ф 1078, оп. 2, спр. 37, стр. 39–40.
Завантажити статтю
Людина 
