Юнаків Микола Леонтійович

Визначення і загальна характеристика

ЮНАКІ́В Микола Леонтійович (24. 11(06. 12). 1871, м. Чугуїв Зміївського пов. Харківської губ., нині Харківської обл. — 01. 08. 1931, м. Тарнів, Польща) — військовий, громадський діяч. Генерал-полковник. Закінчив Орловський кадетський корпус (нині РФ, 1889), 1-е Павловське військове училище (1891), Миколаївську військову академію Генштабу (обидва — Санкт-Петербург, 1897). Проходив службу в Семенівському лейб-гвардії полку (1891–94), займав різні посади при Генеральному штабі (1897–1907). Захистив дисертацію «Похід Карла ХІІ на Україну в 1708 та 1709 рр.» (1910). Був професором кафедри при академії Генштабу (1910–14). У період 1-ї світової війни командував 8-ю армією на Південно-Західному фронті. Наприкінці 1917 познайомився із С. Петлюрою. Від травня 1918 — в українському війську: голова комісії зі створення в Україні військових шкіл, начальник головної школи управи, начальник академії Генштабу Армії УНР, помічник головного інспектора військ УНР. За участі Ю. було розроблено і блискуче проведено у серпні 1919 військову операцію з визволення від більшовицьких військ Правобережної України і звільнення Києва. Був радником з військових справ при дипломатичній місії у Варшаві. Після поразки Армії УНР призначений на посаду голови вищої військової ради (1921–31). На честь Ю. у Львові названо вулицю.

Завантажити статтю