Панчеве
ПА́НЧЕВЕ — село Новоукраїнського (до липня 2020 — Новомиргородського) району Кіровоградської області. У жовтні 2020 Панчівську сільську раду зараховано до Новомиргородської міської ради (створено Панчівський старостинський округ). П. знаходиться на р. Велика Вись (притока Синюхи, басейн Південного Бугу), за 50 км від Кропивницького, 82 км від м. Новоукраїнка та 22 км від Новомиргорода. Площа 4 км2. За переписом населення 2001, проживали 1844 особи; нині — близько 1,5 тис. осіб; переважно українці.
Історія села розпочинається 1752, коли була утворена історична територія Нова Сербія. Відтоді до 1764 тут знаходилася 9-а рота новосербського кінного гусарського полку. Поселення, що тут виникло, спочатку мало назви Дев’ята Рота, Вільховатський Шанець, Панчов, Панчів, Панчєво (від однойменного поселення в краю Воєводина, Сербія). Станом на 1772 діяла дерев’яна Миколаївська церква. 1783–95 — у складі Катеринославського, 1795–96 — Вознесенського намісництв; 1796–1802 — Новоросійської, 1802–03, 1921–22 — Миколаївської, 1803–1920 — Херсонської, 1922–25 — Одеської губерній; 1784–97 — Новомиргородського, 1797–1828 — Ольвіопольського, 1828–1923 — Єлисаветградського повітів. Тривалий час існувала Панчівська волость. 1824 тут разом з батьком проїжджав Т. Шевченко. 1881 у П. проживали 4682 особи. Під час воєнних дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Зінов’євської (до 1924 — Єлисаветградської) округи; 1932–39 — Одеської, від 1939 — Кіровоградської обл.; 1923–62, 1965–2020 — Новомиргородського, 1962–65 — Маловисківського, від 2020 — Новоукраїнського р-нів. Жителі потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталінських репресій. 1940 проживали близько 4,4 тис. осіб. Від серпня 1941 — під німецькою окупацією. Під час визволення села загинули 156 воїнів-визволителів. У січні 1944 тут поховали Героя Радянського Союзу Н. Ахременка. На фронтах 2-ї світової війни воювали 415 воїнів-земляків, з них 208 загинули.
Мешканці відстоювали європейські цінності під час Помаранчевої революції (2004) та Революції гідності (2013–14), брали участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України (2014–22). У 2022 на різних ділянках фронту в боях з російськими окупантами загинули А. Гутцул, І. Молодець, О. Удовик, Л. Фертюк, 2023 — А. Батій, О. Березовський, В. Самолюк, П. Чейпеш. Нині працює агрофірма «Панчеве». У П. — загальноосвітній ліцей, дитсадок; Будинок культури, бібліотека; лікарська амбулаторія. В одному з шкільних кабінетів створено краєзнавчий музей села та школи. Серед видатних уродженців — лікар-терапевт, токсиколог А. Заславська, агроном В. Маткевич; письменник, краєзнавець М. Стоян; живописець, графік О. Жанталай, заслужений архітектор УРСР Ю. Степанов.
Рекомендована література
- Мокрицький О. Історія Новомиргородського району. Кр., 2004;
- Новомиргородщина — 50 років. Новомиргород, 2009.