Петренко Надія Іванівна
ПЕТРЕ́НКО Надія Іванівна (30. 05. 1930, с. Пушкарівка, нині Кам’янського р-ну Дніпропетровської обл. — 27. 09. 2005, Сімферополь) — скульпторка. Дружина В. Петренка. Членкиня НСХУ (1970). Закінчила Дніпропетровське художнє училище (нині Дніпро, 1953), Харківський художній інститут (1960; майстерня М. Рябініна). Викладала у Кримському художньому училищі (Сімферополь, 1961–65); від 1965 працювала на Кримському художньо-виробничому комбінаті. Основні галузі — станкова та монументальна скульптура. У реалістичному стилі створювала переважно портрети кращих трудівників Криму, передаючи характерні індивідуальні риси їхньої зовнішності. Роботи виконувала в дереві, алюмінії, кованій міді, бронзі, оргсклі. Учасниця обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1960.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Материнство» (1960), «Вдячні потомки» (1961, співавт.), «Заочниця», «Козулі» (обидва — 1967), «Юність» (1970), «Партизанка Анна» (1971), «Пташниця М. В. Козіна» (1975), «Перший сніп» (1978), «Марина Мірошниченко» (1980); меморіальні дошки — підпільникам-залізничникам Єфремовцям (1972), О. Грибоєдову (1985; обидві — Сімферополь); меморіал «Подвиг дев’яти Героїв Радянського Союзу під Євпаторією» (с-ще Геройське Сімферопольського р-ну, 1995, співавт.).