Платонов Володимир Петрович

ПЛАТО́НОВ Володимир Петрович (19. 08. 1938, с. Миколо-Бабанка Витязівського р-ну Миколаївської обл., нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 11. 10. 2023, Дніпро) — письменник, журналіст, сценарист, історіограф ракетобудування і космонавтики. Член НСКінУ (2009). Відзнака НАНУ «За сприяння розвитку науки» (2011). Навчався у Дніпропетровському гірничому інституті (нині Дніпро, 1964–68). Працював 1957–66 на заводі п/с № 186 у Дніпропетровську (нині «Південмаш»), 1985–95 — керівник його прес-центру; 1957–60 служив на ракетному полігоні «Тюратам» (згодом «Байконур»); 1966–85 та 2017–21 — у КБ «Південне» (Дніпро), зокрема 1974–79 — редактор газети «Конструктор»; 1996–2009 — журналіст телевізійної компанії «ПриватТВ Дніпро», де заснував студію «Лад» і був її художнім керівником. Був також власкором і оглядачем тижневика «Дзеркало тижня». Автор книг «Человек-легенда: Александр Поль» (2002), «Макаров» (2006), двотомника «Южное созвездие» (2008), «Трудно быть первым», «Янгель. Создатель оружия выживания» (обидві — 2011), «Янгель. Орбиты жизни» (2012), «Старое. Новое. Вечное» (2013), «Вершина духовного безсмертя» (2014; усі — Дніпропетровськ). Сценарист і режисер-постановник телефільмів «Південмаш без грифа “секретно”» (1990), «Зоряний крок» (1995), «Стартує “Дніпро”» (1999), «Сходження до Кобзаря» (2005), серіалів «Ракети і долі» (1994), «Янгель» (2003) та ін. Був свідком і учасником епохальних звершень — від запуску на «Байконурі» першого в світі штучного супутника Землі (4 жовтня 1957) до першого запуску космічного носія «Дніпро» (21 квітня 1999). У доробку — численні статті в газетах та журналах («Аерокосмічний вісник», «Всеукраїнські відомості», «Знання — сила», «Наука та життя», «Світогляд», «Факти», «Цілком таємно») на різні теми: космос та археологія (брав участь у розкопках скіфських могил), живопис і ракетобудування. Провів чимало персональних виставок фотографії та живопису. 2011 малій планеті № 18 285 присвоєно його ім’я.

Завантажити статтю