Савицький Микола Лукич
САВИ́ЦЬКИЙ Микола Лукич (11. 12. 1916, с. Щасливка, нині Вознесенського р-ну Миколаївської обл. — 11. 08. 1993, м. Ялта, АР Крим) — скульптор. Член СХУ (1949). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський художній технікум (1934), скульптурно-керамічний факультет Одеського художнього інституту (1939; викладач Г. Теннер). Працював на Дмитрівському заводі (1939–40), Московській кіностудії «Союздитфільм» (1943–47). Від 1947 — в Ялтинських майстернях Художнього фонду УРСР. Основні галузі — монументальна, станкова скульптура. Роботи створював у фарфорі, дереві, мармурі, бронзі, оргсклі, пластмасі, тонованому гіпсі. Учасник міських, обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1938.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Бандурист» (1951); погруддя — С. Боткіна (1954), П. Чайковського (1956), М. Горького (1958), П. Павленка (1962), П. Єрмакова (1985), Ф. Васильєва (1990); пам’ятник Ф. Васильєву в Ялті (1960); монументи — «Велика вода в Ялті» (1964–65; Бахчисарайський р-н), «Труду присвячується» (1966–67; Сімферопольський р-н, співавт.).