Самойлов Олександр Пилипович
САМО́ЙЛОВ Олександр Пилипович (від народження до 1892 — Шмуль Адольф Фішелевич; 26. 03(07. 04). 1867, Одеса — 22. 07. 1930, Москва) — фізіолог. Брат Я. Самойлова. Ленінська премія (1930). Навчався на природничо-історичному відділенні фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі (1884–86), закінчив медичний факультет Дерптського університету (нині м. Тарту, Естонія, 1888), де 1891 за працю «Uеber das Schicksal des Eisens im tierischen Organismus» («Про долю заліза в тваринному організмі») йому присудили ступінь доктора медицини. 1892 брав участь у подоланні епідемії холери в м. Тобольськ (нині Тюменської обл., РФ). Відтоді працював під керівництвом І. Павлова у фізіологічній лабораторії Інституту експериментальної медицини у Санкт-Петербурзі. 1894–1903 та 1924–30 — у Московському університеті: від 1894 — у фізіологічній лабораторії І. Сєченова, водночас 1896–1903 — приват-доцент кафедри фізіології, від 1924 — завідувач кафедри фізіології тварин; 1903–30 — професор кафедри зоології, порівняльної анатомії, фізіології й завідувач фізіологічної лабораторії Казанського університету (РФ). Наукові дослідження у галузі фізіології нервової системи. Розвивав фізико-хімічний напрям у фізіології. Першим у Російській імперії зареєстрував електрокардіограму хворого серця (1907). Організатор перших електрокардіографічних лабораторій у Казані та Москві. Визначив температурний коефіцієнт процесу передачі нервового імпульсу з нерва на м’яз. Експериментально довів (1926), що в основі центрального гальмування — виділення хімічної речовини. Встановив у м’язах наявність 2-х видів рецепторів. Один з основоположників сучасної електрофізіології та електрокардіографії. У своїй доповіді на 4-му Всесоюзному з’їзді фізіологів в Харкові (1930) дав історичний аналіз розвитку антагоністичної системи м’язів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Определение ферментативной силы жидкостей, содержащих пепсин по способу Метта // Архив биологических наук. 1893. Т. 2; Ueber den maximalen Tetanus der quergestreiften Muskeln // Archiv für Anatomie und Physiologie. 1898; Ueber die eigentliche elektromotorische Kraft des muskularen Demarkationsstromes // Archiv für die gesammte Physiologie. 1899; Beitrage zur Elektrophysiologie des Herzens // Archiv für Anatomie und Physiologie. 1906; Механическое воззрение на жизненные процессы // Успехи экспериментальной биологии. 1924. Т. 3, вып. 1–2; И. М. Сеченов и его мысли о роли мышцы в нашем познании природы // Научное слово. 1930. № 5; Избранные статьи и речи. Москва; Ленинград, 1946.
Рекомендована література
- Памяти проф. А. Ф. Самойлова // Казанский медицинский журнал. 1931. № 4–5;
- Григорян Н. А. Александр Филиппович Самойлов. Москва, 1963.
Завантажити статтю
