Сахаров Михайло Іванович
СА́ХАРОВ Михайло Іванович (22. 07. 1882, с. Павловське Воронезької губ., Росія — 08. 09. 1946, Харків) — фізик. Закінчив Харківський університет (1904), де його залишили при кафедрі фізики для підготовки до професорського звання, був учнем та лекційним помічником (до 1916) О. Грузинцева та Д. Рожанського. 1908 стажувався в Мюнхенському університеті (Німеччина) у В.-К. Рентґена. 1917–29 — завідувач фізичного кабінету та фізичної лабораторії, професор Харківського технологічного інституту; водночас 1925–27 — науковий співробітник Науково-дослідної кафедри при Харківському ІНО; від 1930 — завідувач кафедри фізики Харківського електротехнічного інституту та від 1934 — Харківського хіміко-технологічного інституту. Під час німецької окупації залишався в Харкові, сховав у підвалах багато унікального фізичного устаткування, працював бібліотекарем кліматичного інституту. Після звільнення міста брав участь у відновленні електротехнічного інституту. Наукові дослідження присвячені питанням загальної фізики, електричних коливань радіоактивності. Один із укладачів харківського видання «Народная энциклопедия» (1911–12).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Молекулярная физика. Электрика и магнетизм. Оптика: Учеб. 1921; Курс лекций по физике. 1922; 1928; Сборник лабораторных работ по физике. 1939 (усі — Харків).