Сахаров Михайло Іванович

СА́ХАРОВ Михайло Іванович (22. 07. 1882, с. Па­вловське Воронезької губ., Росія — 08. 09. 1946, Харків) — фізик. Закінчив Харківський університет (1904), де його залишили при кафедрі фізики для під­готовки до професорського зва­н­ня, був учнем та лекційним помічником (до 1916) О. Грузинцева та Д. Рожанського. 1908 стажувався в Мюнхенському університеті (Німеч­чина) у В.-К. Рентґена. 1917–29 — завідувач фізичного кабінету та фізичної лабораторії, професор Харківського технологічного ін­ституту; водночас 1925–27 — науковий спів­робітник Науково-дослідної кафедри при Харківському ІНО; від 1930 — завідувач кафедри фізики Харківського електротехнічного ін­ституту та від 1934 — Харківського хіміко-технологічного ін­ституту. Під час німецької окупації залишався в Харкові, сховав у під­валах багато унікального фізичного устаткува­н­ня, працював бібліотекарем кліматичного ін­ституту. Після звільне­н­ня міста брав участь у від­новлен­ні електротехнічного ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня присвячені пита­н­ням загальної фізики, електричних коливань радіо­активності. Один із укладачів харківського ви­да­н­ня «Народная энциклопедия» (1911–12).