Яковлєв Сергій Всеволодович

Я́КОВЛЄВ Сергій Всеволодович (20. 11. 1956, Харків) — математик, фахівець у галузі управління в технічних системах. Доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (2024). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Державна премія України в галузі науки і техніки (2019). Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (1978), де відтоді й працював (нині університет): 1990–93 — професор кафедри прикладної математики. 1993–2004 — начальник кафедри прикладної математики, начальник факультету управління та інформатики, 2010–16 — професор кафедри інформаційних технологій та захисту інформації, заступник директора з навчальної та наукової роботи, перший заступник директора Навчально-наукового інституту Харківського університету внутрішніх справ; 2004–10 — професор Харківського інституту управління, проректор з навчальної та наукової роботи Харківського економіко-правового університету, ректор Університету засобів масової інформації та телекомунікацій (Харків); від 2016 — професор кафедри математичного моделювання та штучного інтелекту Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут». Як учень В. Рвачова та Ю. Стояна продовжив їхні теоретичні дослідження в напрямку розроблення нових математичних моделей та методів оптимізації складних процесів і систем з урахуванням просторової форми об’єктів та фізико-геометричних властивостей процесів розповсюдження небезпечних явищ. Зробив значний внесок у розроблення таких напрямів як формалізація задач функціональної безпеки критичних систем та оптимізація їхніх параметрів, математичне моделювання задач геометричного проєктування, створення та дослідження властивостей спеціальних класів функцій для нерегулярного розміщення та покриття в системах управління, моніторингу та контролю надзвичайних ситуацій. Йому належать фундаментальні результати в області теорії та методів оптимального покриття множин довільної просторової форми. Разом із Ю. Стояном є засновниками нового напряму теорії дискретної оптимізації — евклідової комбінаторної оптимізації, що значно розширило можливості впровадження сучасних методів при дослідженні складних систем з урахуванням їхньої дискретно-неперервної структури. Розробив методи послідовної статистичної оптимізації, що застосовують при розв’язанні багатоекстремальних задач оптимізації великої розмірності.

Завантажити статтю