Ткаченко Сергій Іванович
ТКАЧЕ́НКО Сергій Іванович (13. 05. 1951, с. Новошепеличі Новошепелицького р-ну Київської обл., нині у Чорнобильській зоні відчуження) — поет, перекладач, літературознавець. Брат В. Ткаченка. Кандидат філологічних наук. Член НСПУ (2005). Премії імені Г. Сковороди «Сад божественних пісень», імені В. Винниченка (2010). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). Служив перекладачем на флоті (1973–75); викладав на кафедрі лексикології і стилістики англійської мови Київського інституту іноземних мов (1976–86); працював у Секретаріаті ООН (м. Нью-Йорк, 1987–2011). Засновник і головний редактор журналу «Ятрань» (2002–09). Перекладає з германських, романських і слов’янських мов твори поетів Європи, Північної та Південної Америки, Південно-Східної Азії, Африки Австралії та Нової Зеландії. Автор книг поезій і перекладів «Сповідь правнука сільського писаря» (2000), «Ужинок осіннього поля» (2001), «Храм Дани» (2005), «На острові» (2009), «Оповіді від Сема» (2012), «Під знаком Ярила» (2014), «Невідомий Артюр Рембо» (2019); літературознавчих досліджень «Сходження: життя і творчість Володимира Бровченка» (2008; усі — Київ), «Лісові денники Петра Сороки: малярство і метафізика» (Х., 2019), збірника літературних портретів українських письменників «Пророки степу & Апостоли лісу» (К., 2012); численних наукових публікацій з проблем шекспірології, перекладо- і літературознавства у вітчизняній та зарубіжній періодиці.
Рекомендована література
- Сорока П. З вершин чужого світу: літературний портрет Сергія Ткаченка. Т., 2006.
Завантажити статтю
Людина 
