Ткаченко Сергій Іванович

ТКАЧЕ́НКО Сергій Іванович (13. 05. 1951, с. Новошепеличі Новошепелицького р-ну Київської обл., нині у Чорнобильській зоні від­чуже­н­ня) — поет, пере­кладач, літературо­знавець. Брат В. Ткаченка. Кандидат філологічних наук. Член НСПУ (2005). Премії імені Г. Сковороди «Сад божествен­них пісень», імені В. Вин­ниченка (2010). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). Служив пере­кладачем на флоті (1973—75); викладав на кафедрі лексикології і стилістики англійської мови Київського ін­ституту іноземних мов (1976—86); працював у Секретаріаті ООН (м. Нью-Йорк, 1987—2011). Засновник і головний редактор журналу «Ятрань» (2002—09). Пере­кладає з германських, романських і словʼянських мов твори поетів Європи, Пів­нічної та Пів­ден­ної Америки, Пів­ден­но-Східної Азії, Африки Австралії та Нової Зеландії. Автор книг поезій і пере­кладів «Сповідь правнука сільського писаря» (2000), «Ужинок осін­нього поля» (2001), «Храм Дани» (2005), «На острові» (2009), «Оповіді від Сема» (2012), «Під знаком Ярила» (2014), «Неві­домий Артюр Рембо» (2019); літературо­знавчих досліджень «Сходже­н­ня: життя і творчість Володимира Бровченка» (2008; усі — Київ), «Лісові ден­ники Петра Сороки: малярство і метафізика» (Х., 2019), збірника літературних порт­ретів українських письмен­ників «Пророки степу & Апостоли лісу» (К., 2012); числен­них наукових публікацій з про­блем шек­спірології, пере­кладо- і літературо­знавства у вітчизняній та зарубіжній періодиці.