Фалько Ігор Іванович
ФАЛЬКО́ Ігор Іванович (26. 06. 1937, м. Грайворон Курської, нині Бєлгородської обл., РФ — 08. 01. 2021, м. Вупперталь, Німеччина) — фізик. Чоловік В. Фалько. Кандидат фізико-математичних наук (1967). Закінчив Харківський університет (1959), де й працював: 1973–79 — завідувач кафедри теоретичної фізики, водночас 1973–77 — декан фізичного факультету. Був одним із учнів І. Ліфшиця. На початку 1960-х рр. стажувався у США, де співпрацював з Дж. Бардіним, Дж. Шріффером, Л. Кадановим і Д. Пайнсом. Зробив значний внесок у розвиток теорії надпровідності. Досліджував проблеми теорії поглинання звукових хвиль у надпровідниках. Від 2001 — у м. Вупперталь.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ultrasonic Attenuation in Superconductors Containing Magnetic Impurities // Physical Review. 1964. Vol. 136; О влиянии электрон-электронных столкновений на теплопроводность металлов // Физика металлов и металловедение. 1974. Т. 38, вып. 5; Влияние теплового беспорядка на электропроводность неупорядоченных тройных сплавов // Там само. 1979. Т. 47, вып. 2; О стабильности аморфных систем // Журнал физической химии. 1983. Т. 57, № 10; О стабильности эпитаксиальных пленок ВТСП в условиях открытого космического пространства // Сверхпроводимость: физика, химия, техника. 1992. Т. 5, № 1 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- Ермолаев А. М., Ульянов В. В. Игорь Иванович Фалько. Серия воспоминаний об ученых-физиках. Вып. 13. Х., 2003.