Цвід Антонія Петрівна

ЦВІД Антонія Петрівна (також як: Антоніна Цвид, Антонія Цвіт; 01. 04. 1956, с. Малий Самбір Конотопського р-ну Сумської обл.) — письмен­ниця, пере­кладачка, літературний критик. Членкиня НСПУ (1989), поетичного обʼ­єд­на­н­ня «Poetas del Mundo» (2019). Премії імені Олександра Олеся (2006), «Благовіст» (2014), «Літературний Олімп», імені К. Мандрик-Куйбіди (обидві — 2017), імені Г. Сковороди «Сад Божествен­них пісень» (2018), імені М. Гоголя «Тріумф» (2020), імені А. де Сент-Екзюпері (2021). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1984), Вищі літературні курси Літературного ін­ституту в Москві (1992). Працювала редактором і головним редактором у київських видавництвах «Дні­про», «Радянський письмен­ник», «Хрещатик». Авторка поетичних та прозових книг «Про­спект Любові» (1985), «Зоря на два голоси» (1990), «Благовіст крізь від­ьмацький регіт» (1991), поеми-трилогії «Обертальний хрест або філософія двох», «Сяєво твоїх пальців» (українською та німецькою мовами; обидві — 1992), «Гріховна таїна» (1997), «Ви­бране» (2006), «Містер-і-я» (обидві — 2006), «Клич Май­дану» (2015), «Графіті небесних амфор», «Між двох рапір» (обидві — 2016), повісті-есе «Звʼязкова світів» (2017), трилогії «Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка», що складають романи-перформанси «Возлюбленик муз і грацій», «І темнії ночі... і ласки дівочі», «Як русалки місяць ловлять» (2017; пере­ви­да­н­ня — 2018, 2019), доповненого 3-го пере­ви­да­н­ня трилогії — «Возлюбленик муз і грацій. Шевченко incognito» (2020), «Таємниці Тараса Шевченка: не­ймовірні історії коха­н­ня» (2023; усі — Київ); низки про­гресивних роз­відок про інтимне життя Т. Шевченка у періодиці. У журналі «Дивослово» опублікувала рок-феєрію «Корона Євпраксії» (2008). Вірші Ц. вміщені у числен­них вітчизняних та європейських ви­да­н­нях, зокрема в антології «Niedo zlote ci otworze. Perly liryki europejskiej». Упорядкувала поетичну антологію «Вольтова дуга. 50 українських поетів» (2016). Пред­ставниця сучасної філософсько-еротичної поезії. Твори пере­кладені англійською, польською, німецькою, французькою, румунською, російською, болгарською, сербською, грецькою та ін. мовами. Пере­кладає з німецької та словʼянських мов. Про письмен­ницю створено низку телефільмів і теле­про­грам, порт­рет роботи Р. Багаутдінова екс­поновано в київських салонах.

Завантажити статтю