Цвід Антонія Петрівна

ЦВІД Антонія Петрівна (також як: Антоніна Цвид, Антонія Цвіт; 01. 04. 1956, с. Малий Самбір Конотопського р-ну Сумської обл.) — письменниця, перекладачка, літературний критик. Членкиня НСПУ (1989), поетичного об’єднання «Poetas del Mundo» (2019). Премії імені Олександра Олеся (2006), «Благовіст» (2014), «Літературний Олімп», імені К. Мандрик-Куйбіди (обидві — 2017), імені Г. Сковороди «Сад Божественних пісень» (2018), імені М. Гоголя «Тріумф» (2020), імені А. де Сент-Екзюпері (2021). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1984), Вищі літературні курси Літературного інституту в Москві (1992). Працювала редактором і головним редактором у київських видавництвах «Дніпро», «Радянський письменник», «Хрещатик». Авторка поетичних та прозових книг «Проспект Любові» (1985), «Зоря на два голоси» (1990), «Благовіст крізь відьмацький регіт» (1991), поеми-трилогії «Обертальний хрест або філософія двох», «Сяєво твоїх пальців» (українською та німецькою мовами; обидві — 1992), «Гріховна таїна» (1997), «Вибране» (2006), «Містер-і-я» (обидві — 2006), «Клич Майдану» (2015), «Графіті небесних амфор», «Між двох рапір» (обидві — 2016), повісті-есе «Зв’язкова світів» (2017), трилогії «Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка», що складають романи-перформанси «Возлюбленик муз і грацій», «І темнії ночі... і ласки дівочі», «Як русалки місяць ловлять» (2017; перевидання — 2018, 2019), доповненого 3-го перевидання трилогії — «Возлюбленик муз і грацій. Шевченко incognito» (2020), «Таємниці Тараса Шевченка: неймовірні історії кохання» (2023; усі — Київ); низки прогресивних розвідок про інтимне життя Т. Шевченка у періодиці. У журналі «Дивослово» опублікувала рок-феєрію «Корона Євпраксії» (2008). Вірші Ц. вміщені у численних вітчизняних та європейських виданнях, зокрема в антології «Niedo zlote ci otworze. Perly liryki europejskiej». Упорядкувала поетичну антологію «Вольтова дуга. 50 українських поетів» (2016). Представниця сучасної філософсько-еротичної поезії. Твори перекладені англійською, польською, німецькою, французькою, румунською, російською, болгарською, сербською, грецькою та ін. мовами. Перекладає з німецької та слов’янських мов. Про письменницю створено низку телефільмів і телепрограм, портрет роботи Р. Багаутдінова експоновано в київських салонах.

Завантажити статтю