Крупа Любомир Левкович

КРУПА́ Любомир Левкович (02. 09. 1975, с. Велика Березовиця, нині с-ще Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 23. 03. 2023, по­близу с. Гряниківка Купʼянського р-ну Харківської обл.) — історик, громадський діяч, військовик. Син Л. Крупи. Кандидат історичних наук (2004). Закінчив Тернопільський педагогічний ін­ститут (1997). Працював 2001—02 викладачем, 2002—04 — старшим викладачем, 2004—14 — доцентом кафедри гуманітарних і фундаментальних дисциплін, водночас 2004—12 — проректором з виховної роботи Тернопільського комерційного ін­ституту; за сумісництвом 2002—04 — викладачем Тернопільської вищої духовної семінарії імені Йосифа Сліпого. Досліджував історію роз­витку освіти та релігії в Україні, життя та діяльність митрополита Андрея Шептицького. Брав участь у роз­копках могильника періоду черняхівської культури в с. Чернелів-Руський Тернопільського р-ну. Один із організаторів і перший голова студентського науково-пошукового товариства «Забуті могили» (1989—91), очільник товариства «Обереги» (1995—98), координатор студентського дис­кусійного клубу «Діалог», член УНА-УНСО, культурно-просвітницького товариства «Вертеп». Спів­працював з Ін­ститутом національного від­родже­н­ня України імені І. Ґерети (Тернопіль, від 1995), очолював його історичну секцію (від 2002). У 2014—15 — директор департаменту освіти і науки Тернопільської облдерж­адміністрації. Був за­ступником голови (2015—20) та депутатом 7—8 скликань Тернопільської облради. Від січня 2022 — директор Тернопільської спеціальної школи облради. 12 березня того ж року долучився до добровольчого баталь­йону, 10 червня — до Збройних сил України. Під час одного з боїв отримав смертельні осколкові поране­н­ня. Вважався зниклим без­вісти, у березні 2024 Тернопільським міським судом на основі показів свідків та службового роз­слідува­н­ня його ви­знали загиблим.