Кравченко Микола Сергійович
КРА́ВЧЕНКО Микола Сергійович (20. 05. 1983, м. Люботин Харківського р-ну Харківської обл. — 14. 03. 2022, с. Горенка Бучанського р-ну Київської обл.) — історик, громадський діяч, військовик. Син С. Кравченка. Кандидат історичних наук (2017). Закінчив Харківський університет внутрішніх справ (2005, за фахом «фінанси»; 2006, за фахом «правознавство») та магістратуру Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України (2009). Від 2005 — член і співзасновник громадської організації «Патріот України». Взимку 2013–14 — активний учасник Революції гідності та подій на майдані Незалежності у Києві. Від кінця лютого 2014 — один із організаторів спротиву проросійським сепаратистам у Харкові. У березні очолив харківський «Правий сектор». З легалізацією «Чорного корпусу» та перетворенням його на добровольчий батальйон «Азов» став начальником кадрової служби батальйону. Був помічником і соратником А. Білецького, одним із ідеологів азовського руху. Від 2019 — співзасновник і директор громадського об’єднання «Інститут національного розвитку». Досліджував історію та ідеологію українського націоналізму, новітню історію України. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) займався організацією київської територіальної оборони, зокрема відповідав за будівництво західної лінії оборони Києва. Загинув під час супроводу іноземних журналістів у с. Горенка внаслідок ворожого обстрілу. Був кремований, а у річницю смерті — 14 березня 2023 — похований на Лук’янівському кладовищі у Києві.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ідеологічна спадкоємність. Український націоналістичний рух ІІ половини XX століття. 2016; Українська аргонавтика. 2016; Придністровська кампанія УНСО. 2017; Чеченська кампанія УНСО. 2017; Українські добровольці Грузинської громадянської війни. 2017; Вільне Козацтво 1917–1918. 2017; Чорний Клин. 2023 (співавт.); Nотатки Крука. 2023 (усі — Київ).