Юхимович Василь Лукич
ЮХИМО́ВИЧ Василь Лукич (12. 06. 1924, с. Сингаї Коростенського р-ну Волинської губ., нині Житомирської обл. — 20. 07. 2002, Київ) — поет-гуморист, пісняр, журналіст. Член НСПУ (1956). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1956). Працював від 1949 у газетах «Більшовик транспорту» (Полтава), «Зоря Полтавщини», «Вінницька правда». Очолював обласне літературне об’єднання у Вінниці. 1960–75 — завідувач відділу літератури та мистецтва, 1976–88 — заступник головного редактора журналу «Україна», від 1988 — літературний редактор тижневика «Освіта» (обидва — Київ). Дебютував збірками лірики «Матері» (К., 1955) та гумору й сатири «Який Яків, така й дяка» (В., 1960). Особливої популярності набули його хор-опера «Ятранські ігри» (музика І. Шамо) та пісня «А льон цвіте» (музика І. Сльоти). Автор сценаріїв тематичних вечорів «Перед Аралом мови співучої» (1990), «Чумацький шлях поверне нас додому» (1992; обидва — Київ), численних статей із питань літератури й мистецтва. За участі О. Дея провів понад 20 телепередач «Слово-пісня» про пісенну культуру українців та її роль у житті й творчості Т. Шевченка, М. Гоголя, С. Руданського, Панаса Мирного, Марка Вовчка. Започаткував телевізійну передачу «З народної криниці» (згодом — «Перлини душі народної»), радіопередачі «Від суботи до суботи», «А ми до вас в ранковий час». Видав окремою збіркою «Кримські самоцвіти» (1972) власний переклад віршів Г. Регістана. Переклав українською мовою низку пісень російських авторів, що були популярні в часи 2-ї світової війни. Поети Б. Окуджава, А. Заєць, В. Фірсов видали в Москві у російському перекладі кілька книг Ю.: «Дивный сад» (1959), «Окно в мир» (1963), «Слышишь, брат мой» (1969), «Черно-белые открытки» (1975). Його твори перекладали також білоруською, башкирською, угорською та чуваською мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Не пройду стороннім. 1957; Вікно у світ. 1960; Подвиг починався на землі. 1961. З клекоту літ. 1962; Щедрий вечір. 1964; Весілля з квитанцією. 1966; Зоряна балада. 1968; У штилях сплять прибої. 1969; На Поділлі — весілля. 1969; Євангеліє від Лукича. 1971; Чорно-білі листівки. 1972; Подорожники: Вибр. поезії. 1974; Юності цвіт. 1974; Час братерства. 1975; Виводок Жар-Птиці. 1975, Нагадаю піснею. 1979; Імена не дивина. 1982; Вибране. 1984; Серпанкова земля. 1984; Ровесники гроз. 1985; Кличу перепілку. 1995; Без тебе з тобою. 1997 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Моргаєнко П. В клекоті літ // Юхимович В. Подорожники: Вибр. поезії. К., 1974;
- Хоменко Б. Дорогою творчих пошуків // Вінницька правда. 1975, 27 трав.;
- Петриненко Д. Слово щире, мелодійне // Юхимович В. Нагадаю піснею. К., 1979;
- Моргаєнко П. Світ у краплині слова // Юхимович В. Вибране. Поезії. К., 1984;
- Хоменко Б. Стоквітний вінок дружби // Вінницька правда. 1987, 15 січ.;
- Осадчук П. Триєдиний Василь Юхимович // Київ. 1999. № 5–6;
- Чемерис В. А льон цвіте синьо-синьо… // Літературна Україна. 2000, 15 черв.