Пилипенко Олег Вікторович

ПИЛИПЕ́НКО Олег Вікторович (14. 07. 1961, Дні­пропетровськ, нині Дні­про — 01. 05. 2024, там само) — фахівець у галузі механіки. Син В. Пилипенка. Доктор технічних наук (2002), професор (2011), академік НАНУ (2021). Заслужений діяч науки і техніки України (2011). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Премія імені М. Янгеля НАНУ (1998). Закінчив Дні­пропетровський університет (1983). Від 1985 працював в Ін­ституті технічної механіки НАНУ і Державного космічного агентства України (Дні­про), де пройщов шлях від молодшого наукового спів­робітника до завідувача від­ділу динаміки гі­дромеханічних і віброзахисних систем (1996—2003) та директора (2003—24). За сумісництвом — професор кафедри енергетики Дні­провського університету. Головний редактор журналу «Технічна механіка» (2015—24). Був членом Бюро Від­діле­н­ня механіки НАНУ, за­ступником голови Ради з космічних досліджень НАНУ, керівником робочих груп «Балістика, аеродинаміка і теплооб­мін» та «Рідин­ні рушійні установки» спільної науково-дослідної діяльності КБ «Пів­ден­не» та академічних наукових установ. 

Наукові дослідже­н­ня в галузі динаміки рідин­них ракетних двигун­них установок (РРДУ), складних гі­дромеханічних систем, систем віброзахисту обʼєктів ракетно-космічної, автомобільної та військової техніки. Ви­вчав процеси динаміки елементів кон­струкцій ракетно-космічної техніки, енергетичного і транс­порт­ного машинобудува­н­ня, роз­робляв та створював ефективні засоби забезпече­н­ня динамічного сполуче­н­ня РРДУ з корпусом ракети і систем віброзахисту з квазінульовою жорсткістю. За допомогою роз­робленого П. методичного, алгоритмічного та про­грамного забезпече­н­ня отримано низку нових результатів, що мають значе­н­ня для роз­рахунків по­здовжньої стійкості ракет-носіїв роз­робки КБ «Пів­ден­не». Засновник наукової школи з питань дослідже­н­ня робочих процесів і роз­робле­н­ня принципово нових високоефективних систем віброзахисту. Роз­роблено математичні моделі й проведено дослідже­н­ня зі створе­н­ня віброзахисних систем космічних апаратів, створено пасивні віброзахисні системи для під­ресорюва­н­ня автомобілів і захисту від вібраційних та ударних навантажень водіїв транс­порт­них засобів різного при­значе­н­ня. Під керівництвом і за без­посередньої участі П. за­пропоновано нову кавітаційно-імпульсну технологію отрима­н­ня тонкодис­персного водовугільного палива й створено пальникові при­строї для його ефективного спалюва­н­ня в тепло­енергетичних установках. Роз­роблено прилади зниже­н­ня рівня звуку по­стрілу, зокрема базові моделі, що враховують особливості викори­ста­н­ня при­строїв для снайперської, автоматичної та ін. стрілецької зброї.

Завантажити статтю