Штокало Йосип Захарович

ШТО́КАЛО Йосип Захарович (04(16). 11. 1897, с. Скоморохи, нині Шептицького р-ну Львівської обл. — 05. 01. 1987, Київ) — математик, історик науки. Батько М. Штокало. Доктор фізико-математичних наук (1944), професор (1946), академік АН УРСР (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Премія імені М. Крилова АН УРСР (1973). Державні нагороди СРСР. Закінчив Дні­пропетровський фізико-хіміко-математичний ін­ститут (нині Дні­про, 1931). У 1918—20 — вчитель математики, від 1920 — директор трудової школи в м. Камʼянське (нині Дні­пропетровської обл.); за сумісництвом викладав на курсах під­вище­н­ня кваліфікації; 1931—41 — асистент, доцент кафедри математики Харківського університету та завідувач кафедри математики Харківського текс­тильного ін­ституту; 1942—49 — старший науковий спів­робітник, 1944—46 — вчений секретар, 1946—49 — за­ступник директора з наукової роботи, 1956—63 — завідувач від­ділу історії математики Ін­ституту математики АН УРСР (до 1944 — на евакуації у м. Уфа, РФ; від­тоді — у Києві); 1949—56 — голова Президії Львівської філії АН УРСР; 1963—86 — завідувач сектору історії природо­знавства і техніки Ін­ституту історії АН УРСР (Київ); водночас 1944—51, 1956—72 — завідувач кафедри диференціальних рівнянь Київського університету імені Т. Шевченка. 1957—67 — голова Термінологічної комісії при Президії АН УРСР. Основні напрями наукових досліджень присвячені теорії диференціальних рівнянь та операційному числен­ню. Ви­вчав пита­н­ня стійкості та не­стійкості роз­вʼязків лінійних диференціальних рівнянь зі змін­ними та квазіперіодичними коефіцієнтами, узагальнивши символічний метод на випадок цих рівнянь. По­глибив праці О. Ляпунова з дослідже­н­ня стійкості роз­вʼязків лінійних диференціальних рівнянь з періодичними коефіцієнтами, що завдяки лінійній заміні змін­них просто зводяться до лінійних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами. Роз­глядав перед­усім лінійні диференціальні рівня­н­ня з коефіцієнтами, мало від­мін­ними від сталих, досліджував загальну систему лінійних диференціальних рівнянь першого порядку, змін­ні частини коефіцієнтів яких є тригонометричними сумами. Роз­винув і за­стосував операційні методи, показав, що такі системи можуть бути зведені асимптотично збіжними процесами до систем зі сталими коефіцієнтами. За допомогою асимптотичних роз­кладів роз­вʼязків побудував роз­клад за степенями малого параметра детермінантів Гурвіца та отримав критерії стійкості й не­стійкості цих систем. Скори­ставшись пере­творе­н­нями Лапласа, створив метод побудови роз­вʼязків лінійних систем диференціальних рівнянь з обмеженими змін­ними коефіцієнтами. Для параметричної пере­даточної функції зна­йшов основні спів­від­ноше­н­ня, вивів формули отрима­н­ня зображень спеціальних класів функцій і вказав способи на­ближеної побудови роз­вʼязків цих систем рівнянь. Один із фундаторів історико-наукових досліджень в Україні.

Завантажити статтю