Черешньовський Михайло Матвійович

Визначення і загальна характеристика

ЧЕРЕШНЬО́ВСЬКИЙ Михайло Матвійович (05. 03. 1911, с. Стежниця, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 21. 07. 1994, Нью-Йорк, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — скульптор. Член молодіжної організації українського патріотичного юнацтва «Зарево» (1933–39), ОУН (1939). Голова Об’єднання мистців-українців в Америці (1966–94). Закінчив відділення різьблення й скульптури Коломийської мистецько-промислової школи (нині Івано-Франківська обл., 1933; викладач В. Кобринський), відділ скульптури Краківського інституту пластичного мистецтва (Польща, 1939; викладачі К. Гомоляч, Ф. Кальфас, З. Мацейовський). На початку 2-ї світової війни організував у м. Болехів (нині Івано-Франківська обл.) власну майстерню народного дерев’яного різьблення. Майстерно володів прийомами виїмчастого різьблення. Створював портрети, станкові скульптури, декоративні композиції. Один із організаторів та учасників виставки у Львові (1943), де презентував скульптуру «Мати з дитиною» (1938) та портрет Т. Шевченка (1941; у співавторстві з братом Іваном). Від 1943 — воїн УПА (псевдо Петро). Наприкінці 2-ї світової війни у складі бойової групи УПА пройшов через Чехо-Словаччину в Німеччину. Мешкав у Даґґендорфі, Міттенвальді, Мюнхені. Від 1951 — у Нью-Йорку. Відтоді працював реставратором-різьбярем коштовних рам для картин у фірмі «Матта» (до 1970). На початку творчої діяльності Ч. вдавався до різних стилів та напрямків — від класицизму до імпресіонізму й кубізму, згодом основним стилем обрав неокласицизм, у якому вповні виявив власну манеру й індивідуальність. Улюблені матеріали — дерево, бронза, мармур, граніт, бетон, гіпс. Для творів Ч. характерні класична чистота й монументальність стилю. Автор низки портретів відомих українських діячів — Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Винниченка, Олега Ольжича, Д. Донцова, Г. Чупринки та ін. Знаковими у творчості митця стали пам’ятники та монументи, реалізовані в бронзі. Це, зокрема, пам’ятник героям боротьби за державність України в Елленвіллі (шт. Нью-Йорк, США, 1962; його увінчано тризубом, а внизу — погруддя С. Петлюри, Є. Коновальця, Р. Шухевича й С. Бандери, що символізує тривалість боротьби за визволення), Лесі Українки в Клівленді (шт. Огайо, США, 1961), в Гай-Парку в Торонто (Канада, 1975), проєкт пам’ятника митрополитові Андреєві Шептицькому для Філадельфії (шт. Пенсильванія, США, 1986). Брав участь у конкурсі на пам’ятник Т. Шевченку у Вашинґтоні. Разом із П. Холодним 1963–64 різьбленням на дереві оформив іконостас, кивот, люстру в церкві св. Івана Хрестителя в Гантері (шт. Нью-Йорк). Активно працював у Товаристві колишніх вояків УПА, Організації визвольного фронту. Учасник мистецьких виставок у Польщі (від 1938), Україні (від 1942), Німеччині (від 1948), США (від 1960-х рр.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю