Тимошенко Семен Костянтинович
Визначення і загальна характеристика
ТИМОШЕ́НКО Семен Костянтинович (18. 02. 1895, с. Орман Аккерманського пов. Бессарабської губ., нині Фурманівка Ізмаїльського р-ну Одеської обл. — 31. 03. 1970, похований у Москві) — радянський військовий діяч. Маршал Радянського Союзу (1940). Двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1965). Учасник 1-ї світової, радянсько-фінської та 2-ї світової воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1918. Закінчив Вищі академічні курси (1922, 1927), курси командирів-єдиноначальників при Військово-політичній академії (1930). Командир дивізії у 1-й кінній армії С. Будьонного, Народний комісар оборони СРСР (1940–41). У травні 1942 керував Харківською операцією, що закінчилася поразкою радянських військ. У результаті оточення під Харковом потрапили в полон понад 200 тис. військовослужбовців Червоної армії. Головнокомандувач Західним, Південно-Західним, Сталінградським, Північно-Західним фронтами. У повоєнний час — командувач військами низки округів. Від 1960 — у Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР, 1960–70 — голова Радянського комітету ветеранів війн. На батьківщині Т. встановлено його бронзове погруддя.