Тимошенко Семен Костянтинович

ТИМОШЕ́НКО Семен Костянтинович (18. 02. 1895, с. Орман Ак­керманського пов. Бес­сарабської губ., нині Фурманівка Ізмаїльського р-ну Одеської обл. — 31. 03. 1970, похований у Москві) — радянський військовий діяч. Маршал Радянського Союзу (1940). Двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1965). Учасник 1-ї світової, радянсько-фінської та 2-ї світової воєн. Державні та бо­йові нагороди СРСР. В армії від 1918. Закінчив Вищі академічні курси (1922, 1927), курси командирів-єдиноначальників при Військово-політичній академії (1930). Командир дивізії у 1-й кін­ній армії С. Будьон­ного, Народний комісар оборони СРСР (1940—41). У травні 1942 керував Харківською операцією, що закінчилася поразкою радянських військ. У результаті оточе­н­ня під Харковом потрапили в полон понад 200 тис. військовослужбовців Червоної армії. Головнокомандувач Західним, Пів­ден­но-Західним, Сталін­градським, Пів­нічно-Західним фронтами. У повоєн­ний час — командувач військами низки округів. Від 1960 — у Групі генеральних ін­спекторів Міністерства оборони СРСР, 1960—70 — голова Радянського комітету ветеранів війн. На батьківщині Т. встановлено його бронзове погру­д­дя.