Ватутін Микола Федорович
ВАТУ́ТІН Микола Федорович (03(16). 12. 1901, с. Чепухіно, нині Бєлгород. обл., РФ — 15. 04. 1944, Київ) — радянський військовий діяч. Генерал армії (1943). Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Учасник воєн. дій 1918–20 і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. У рад. армії від 1920. Навч. у Полтав. піхот. школі, в складі військ. загону якої брав участь у бойових діях проти повстан. армії Н. Махна в р-ні Луганська і Старобільська. Закін. Київ. вищу об’єднану військ. школу (1924), Військ. академію ім. Фрунзе (1929), Академію Генштабу (1937). Обіймав посади нач. штабу Київ. окремого військ. округу, нач. штабу Укр. фронту (1939), нач. оператив. упр. і заст. нач. Генштабу рад. армії. Від 1941 — нач. штабу Пн.-Зх. фронту, командувач Воронез. та Пд.-Зх. фронтів, від жовтня 1943 — командувач 1-го Укр. фронту, війська якого брали участь у битві за Дніпро, визволенні Києва, Корсунь-Шевченків. та ін. операціях на Правобереж. Україні. 29 лютого 1944 під час об’їзду військ потрапив у засідку УПА в р-ні Милятин. хуторів на Рівненщині, у перестрілці був важко поранений. Помер від ран.
Рекомендована література
- Полководцы и военачальники Великой Отечественной войны. Москва, 1971;
- Гриневич В. А. Убивство Ватутіна // Історія укр. війська. Л., 1996.
Завантажити статтю
Людина 
