Чепурко Богдан Петрович

Визначення і загальна характеристика

ЧЕПУРКО́ Богдан Петрович (26. 08. 1949, с. Осівці Бучацького, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 11. 02. 2025, Львів) — письменник, критик, культуролог, народознавець. Чоловік М. Чумарної. Член НСПУ (1990). Премії «Благовіст» (2000), імені М. Шашкевича (2005), 1-а премія літературного конкурсу імені К. Мандрик-Куйбіди (2018). Закінчив Львівський університет (1974). У 1971–75 вчителював на Тернопільщині; 1976–84 — науковий співробітник, завідувач відділу фольклору Музею народної архітектури і побуту (Львів); 1984–85 — літературний редактор Львівської філармонії; 1989–91 — технічний редактор та завідувач відділу мистецтва журналу «Дзвін»; від 1991 — заступник директора з науково-методичної роботи авторської школи М. Чумарної; 1997–2002 — прессекретар товариства «Просвіта», редактор однойменної газети, завідувач відділу критики журналу «Річ»; від 2002 — редактор освітянської газети «Основа» (Львів). Писав для дорослих та дітей. Ключовими словами творчості Ч. є Бог, небо і Україна, а ще кров — це образи-символи, що доростають до архетипів. Він запрошує читача до усвідомленого сприйняття історії — героїчної, відважної, сповненої боротьби за свободу кожного українця і держави загалом, закликає до творення себе як особистості. Автор народознавчих трактатів «Українці: Воскресіння» (1991), «Небесна родина» (1994); методичного посібника «За образом і подобою Слова» (1997). Склав буквар «На білому світі» (1997) і читанку для 2-го класу «Хрещатий барвінок» (2003; 2004; усі — Львів). Видав книгу афоризмів «Думки не мимо волі» (Т., 2017).

Завантажити статтю