Чепурко Богдан Петрович
ЧЕПУРКО́ Богдан Петрович (26. 08. 1949, с. Осівці Бучацького, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 11. 02. 2025, Львів) — письменник, критик, культуролог, народознавець. Чоловік М. Чумарної. Член НСПУ (1990). Премії «Благовіст» (2000), імені М. Шашкевича (2005), 1-а премія літературного конкурсу імені К. Мандрик-Куйбіди (2018). Закінчив Львівський університет (1974). У 1971–75 вчителював на Тернопільщині; 1976–84 — науковий співробітник, завідувач відділу фольклору Музею народної архітектури і побуту (Львів); 1984–85 — літературний редактор Львівської філармонії; 1989–91 — технічний редактор та завідувач відділу мистецтва журналу «Дзвін»; від 1991 — заступник директора з науково-методичної роботи авторської школи М. Чумарної; 1997–2002 — прессекретар товариства «Просвіта», редактор однойменної газети, завідувач відділу критики журналу «Річ»; від 2002 — редактор освітянської газети «Основа» (Львів). Писав для дорослих та дітей. Ключовими словами творчості Ч. є Бог, небо і Україна, а ще кров — це образи-символи, що доростають до архетипів. Він запрошує читача до усвідомленого сприйняття історії — героїчної, відважної, сповненої боротьби за свободу кожного українця і держави загалом, закликає до творення себе як особистості. Автор народознавчих трактатів «Українці: Воскресіння» (1991), «Небесна родина» (1994); методичного посібника «За образом і подобою Слова» (1997). Склав буквар «На білому світі» (1997) і читанку для 2-го класу «Хрещатий барвінок» (2003; 2004; усі — Львів). Видав книгу афоризмів «Думки не мимо волі» (Т., 2017).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Сонячна дорога. Л., 1984; Код спадковості. К., 1988; Чом ти, гуско, боягузка? К., 1988; Вітер нашої землі. Л., 1990; Приказкове коло. Л., 1994; Ми зварили борщику. К., 1995; Подільська височина. Т., 1997; Викрадення Європи. Л., 2003; Викрадення Європи. Л., 2004, Ранні вірші. Л., 2004; Дві поеми. Л., 2006; Сезон мертвих дощів. Л., 2006; Чепурески. Л., 2007; Лірика. Л., 2009; Барвінок на зрубі. Т., 2011; Бручевиця — кров нестерпна. Т., 2014; Книга перетлумачень. Л., 2014; Полігон Господа Бога. Л., 2014; По сей бік Дону. Т., 2015; Пісні Дикого Степу. Л., 2016; Кровінка. Т., 2017; Кров нестерпна. Т., 2017; Наче те листя дерев. Луни й відлуння звитяг і марнот. Т., 2018; Дивина. Т., 2019; Трохи світла. Т., 2019; Сотворення світу. Т., 2020; Книга незамуленої пам’яті. Т., 2020; Елегії. Т., 2021; Рай і пекло ідеалізму. Т., 2021; Софія: [Поема] . Т., 2021; Карма. Т., 2022; Кервавиця. Т. 1–2. Т., 2023.
Рекомендована література
- Ткач М., Данилевська Н. Богданові Чепурку — 50 // Літературна Україна. 1999, 16 верес.;
- Мовчанюк Г. Відчиняючи двері Слова // Дзвін. 2000. № 9;
- Богдан Чепурко — письменник, критик, культуролог, народознавець, громадський діяч: Біобібліогр. покажч. Т., 2010;
- Юсип Д. Трикнижжя Богдана Чепурка // Дзвін. 2016. № 3;
- Яворська О. Вщерть відкрите серце…: поетичний світ Богдана Чепурка // Українське слово. 2017, 20–26 груд.;
- Смоляк Б. Безбереження: З-над плину лірики Богдана Чепурка // Там само. 2018, 9–22 трав.;
- Лестюк Н. «Там ти і я — злітаємось з довкіль…»: поетичний світ Б. Чепурка // Нова доба. 2018, 22 черв.;
- Смоляк Б. Взірець долучення до Франкового чину: до 70-річчя Б. Чепурка — поета, прозаїка, критика, філософа, народознавця, культуролога, громадського діяча // Літературний Тернопіль. 2019. № 2;
- Палинський В. Богдан Чепурко: «Дивень» // Дзвін. 2024. № 9/10;
- Дячишин Б. Безсмертна пісня Богдана Чепурка // Слово Просвіти. 2024, 7–13 берез.