Тимків Микола Петрович

ТИ́МКІВ Микола Петрович (26. 02. 1909, м. Косів, нині Івано-Франківської обл. — 20. 07. 1985, там само) — майстер художніх виробів з дерева. Член СХУ (1946; перший голова обласної організації, 1957—63). На­вчався в школі-майстерні різьбяра В. Девдюка у с. Старий Косів (1923—27). У 1928 організував власну майстерню в Косові. Від 1944 працював май­стром різьбярського цеху артілі «Гуцульщина», від 1959 — у художньо-виробничих майстернях Художнього фонду СХУ в Косові (ініціював їх створе­н­ня). У творчому доробку — понад 1200 виробів декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема тарелі, альбоми, посуд (рахви, чаші, таці, тарілки, кубки, чарки, сільнички), плакетки, деталі архітектурного оздобле­н­ня (для оформле­н­ня інтерʼєрів), хатнє обладна­н­ня (світильники, столи, полиці, вішачки), меблі, обрядові (свічники) та особисті (палиці, топірці) предмети, дитячі іграшки. Створив комплект меблів для Академії архітектури УРСР (1974), устаткува­н­ня для музею земле­знавства Львівського університету, виготовив книги-альбоми для МХАТу (Москва) та Київського історичного музею (1956), оформив інтерʼєри ресторанів «Гуцульщина» в м. Яремче (Івано-Франківська обл.), «Беркут» на Яблуницькому пере­валі (1958). Автор тарелі й плакетки, присвячених творчості Т. Шевченка (1964, 1972), скриньок «В. Стефанику — 100 р.» (1971) та «30 р. Великої Пере­моги» (1975). Майстер досконало володів різьбле­н­ням, інкрустацією (деревом, перламутром, бісером), «жирува­н­ням» металевим дротиком, випалюва­н­ням, токарством, столярною справою. Учасник багатьох обласних, всеукраїнських, всесоюзних та між­народних ви­ставок. Його роботи екс­понували на ви­ставках у Кракові (1929), Закопаному (1936), Варшаві (1939, 1956; усі — Польща), Москві (1951, 1961), Ляйпцизі (Німеч­чина), Софії (обидві — 1957). Персональна — у Коломиї (Івано-Франківська обл., 1979; екс­понували 100 творів). Деякі вироби Т. зберігають у Національному музеї декоративного мистецтва України (Київ), Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Поку­т­тя (м. Коломия), Музеї етно­графії та художнього промислу у Львові, Івано-Франківському крає­знавчому музеї, Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини, музеї Косівського ін­ституту прикладного та декоративного мистецтва.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю