Рябокінь Хома Семенович
РЯБОКІ́НЬ Хома Семенович (07(19). 10. 1897, с. Лисича, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 03. 01. 1963, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) — математик, громадський діяч. Кандидат фізико-математичних наук (1941). 1916 мобілізований до російської армії. Після Лютневої революції 1917 — член Української солдатської громади 235-го запасного піхотного полку (м. Азов, нині Ростовської обл., РФ). 1918–19 — підстаршина 2-го Запорозького полку Армії УНР, учасник боїв із військами гетьмана П. Скоропадського і Червоною армією. Закінчив фізико-математичний відділ Полтавського ІНО (1925). Викладав математику та фізику в навчальних закладах Харкова. Від 1927 — аспірант Харківського НДІ математики і механіки; від 1930 — викладач математичних дисциплін Харківського ІНО, згодом — Харківського університету.
Розробляв українську математичну термінологію, співпрацюючи з професором О. Синявським. У січні 1938 заарештований за звинуваченням в українському націоналізмі, у жовтні 1940 звільнений за відсутністю доказів і поновлений на посаді доцента Харківського університету. Під час німецької окупації Харкова 1941–43 — службовець міської управи, де опікувався сиротинцями. 1944–45 як фахівець примусово залучений до роботи на електротехнічному заводі фірми «АЕҐ» у Берліні. Після закінчення 2-ї світової війни — в таборі для переміщених осіб українського походження імені М. Лисенка у м. Ганновер (Німеччина), де організував і очолював середню школу для дітей. 1950 переїхав до США. Працював у науково-дослідному відділі одного із машинобудівних заводів Міннеаполіса; 1952–63 — науковий співробітник відділу аеронавтики технологічного інституту Міннесотського університету.
Займався переважно розрахунками для розробок аеронавтичних апаратів та пристроїв у військовій сфері, зокрема дослідженням стабільності парашутів у різних умовах. 1958 здобув докторат. Автор низки праць, серед яких — англомовні монографії «Про реальні унікурсальні криві» (1952) і «Трактат про фігури Лісажа і поліноми Чебишева» (1958), що мають фундаментальне наукове значення, низки статей в «Енциклопедії українознавства». Також вміщував науково-популярні та публіцистичні дописи в українських емігрантських часописах США та Канади: «Народна воля», «Нові дні», «Вільна Україна» та ін. В еміграції належав до політичного середовища, зорієнтованого на Державний центр УНР в екзилі. Входив до Українського національно-державного союзу на чолі з М. Лівицьким і деякий час — до його ЦК, був фундатором Товариства сприяння Українській національній раді у Міннесоті, обстоював порозуміння та об’єднання всіх демократично спрямованих сил української еміграції, засуджував прояви тоталітаризму й авторитаризму в політиці та громадському житті.
Рекомендована література
- Соловей Д. Ф. Прощальне слово над могилою Хоми Семеновича Рябоконя (8 січня 1963 р.) // Нові дні [Торонто]. 1963. № 2;
- Юренко О. «І тоді я пішов до Петлюри, як громами в степах загуло…». Доктор Хома Рябокінь // Полтавська петлюріана. Вип. 6. П., 2005.
Завантажити статтю
Людина 
