Срібняк Ігор Володимирович
СРІБНЯ́К Ігор Володимирович (15. 09. 1963, м. Мелітополь Запорізької обл.) — історик. Доктор філософії УВУ (м. Мюнхен, Німеччина, 1996), доктор історичних наук (2000), професор (2002). Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1990). У 1991–99 працював у Міжнародному Соломоновому університеті (Київ); водночас 1995–2009 — у Київському лінгвістичному університеті: від 2002 — професор, від 2005 — директор Інституту східних мов; 2001–12 — професор Могилянської школи журналістики, 2009–11 — головний науковий співробітник, 2009–15 — засновник і директор Науково-дослідного центру орієнталістики імені О. Пріцака Національного університету «Києво-Могилянська академія»; від 2012 — професор, від 2013 — завідувач кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Б. Грінченка; за сумісництвом від 2014 — провідний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАНУ (Київ). Досліджує таборовий соціум, історію преси, особливості функціонування української політичної еміграції у міжвоєнному часі, історію військових формацій (17–20 ст.).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921–1924 рр.). К.; Філядельфія, 1997; Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині (1914–1920 рр.). К., 1999; Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи (1919–1924 рр.): становище, організація, культурно-просвітницька діяльність. К., 2000); Encyklopedia jeniectwa: ukraiński Łańcut. Warszawa; Paryż, 2018; Enzyklopädie der Kriegsgefangenschaft: Das ukrainische Rastatt. Zur Gründung und Tätigkeit der Gemeinschaft «Die Unabhängige Ukraine», 1915–1918. München; Paris, 2020; Połączona Szkoła Junacka Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej: specyfika funkcjonowania w warunkach internowania w Polsce (1921–1924). Poznań; Paryż, 2021.
Завантажити статтю
Людина 
