Степанишина Оксана Михайлівна
СТЕПАНИ́ШИНА Оксана Михайлівна (криптонім — О. М.; 19(31). 01. 1895, с. Старе Село, нині Підкарпатського воєводства, Польща — після 1943) — історик, педагог. Учениця М. Грушевського та О. Гермайзе. Від 1913 навчалася на історичному відділі Харківських вищих жіночих курсів, 1917 перевелася на Київські вищі жіночі курси, які того ж року і закінчила. Від 1918 учителювала в середніх навчальних закладах Києва, зокрема в трудовій школі № 1 імені Т. Шевченка. 1925—30 — аспірантка, наукова співробітниця Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН. Захистила промоційну працю «Господарство Браницьких на Київщині та реформи 1860-х років в цих маєтках» (1928). Була науковою співробітницею Археографічної комісії (1925—33) та Комісії для дослідження соціально-економічного розвитку України 18—19 ст. (1930—33) при ВУАН. Звільнена під час чистки 1933. Досліджувала соціально-економічну історію України 19 ст. У роки німецької окупації станом на 1942 — директорка жіночої гімназії в Києві. Ймовірно, після 1943 емігрувала. Подальша доля невідома.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сторінка з історії реформи 1861 року в Шевченкових селах // Студії з історії України Н.-д. катедри історії України в Київі. 1929. Т. 2; Проєкт обіжника волосним правлінням з приводу складання уставних грамот // Укр. археогр. зб. К., 1930. Т. 3; Господарство графів Браницьких на Київщині і реформа 1861 р. в їхніх маєтках // Студії з історії України Н.-д. катедри історії України в Київі. 1930. Т. 3; Останні роки життя Михайла Грушевського // Наші дні. [Львів], 1943. № 3 (передрук — Український історик, 1981, № 1–4).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
