Стеців Степан Онуфрійович
СТЕ́ЦІВ Степан Онуфрійович (28. 10. 1905, с. Добрівляни, нині Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 10. 11. 1964, м. Санкт-Кетеринс, провінція Онтаріо, Канада) — художник, педагог, громадсько-культурний діяч. Член Спілки українських образотворчих мистців у Львові (1942–44), Української спілки образотворчих мистців (1956). Закінчив Королівську академію мистецтв у м. Льєж (Бельгія, 1928), Вищу школу малярства А. Терлецького у Кракові (Польща, 1932), педагогічний курс Варшавського університету (1934). Працював учителем малювання в Українській жіночій гімназії сестер василіянок, Українській гімназії імені І. Франка та Польській учительській семінарії в Дрогобичі, гімназії згромадження купців у Лодзі (Польща). Член Українського мистецького гуртка «Спокій» (Варшава). У роки 2-ї світової війни перебував у Коломиї (нині Івано-Франківська обл.), працював директором Школи деревного промислу, згодом — семикласної школи с. Печеніжин (нині с-ще Коломийського р-ну). Після 2-ї світової війни перебував у таборі переміщених осіб у м. Ландек (Австрія). Від 1948 — у Канаді, де викладав, брав участь у виставках. Працював у галузі станкового, сакрального малярства та скульптури. Тяжів до реалістичного підходу трактування форми із вживанням постімпресіоністичної манери письма. Твори С. зберігаються в приватних колекціях України, Канади та США.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Заздрість», «Є. Бараниківна» (обидва — 1931), «Гуцульщина» (1937), «Орачі» (1939), «Гуцулочка. Портрет дружини Ольги», «Гуцульське село», «Дівчина у вінку. Портрет дружини Ольги», «Селянка» (усі — 1930-і рр.), «Братова», «Печеніжин», «Директор Кушніревич» (усі — 1941), «Вівці на дорозі» (1942), «Замок у Верфені» (1945), «Біженці» (1946), «Біля піано. Сини Ігор та Орест» (1951), «Під хрестом» (1952), «Мертва природа» (1953), «Буря на морі» (1954), «Цинії», «Човни біля берега» (обидва — 1955), «Рожі», «Маки» (обидва — 1956), «Захід сонця над морем» (1957), «Вівці на полі» (1958), «Ранок на селі», «Син Ігор», «Дівчата повертаються з поля» (усі — 1959), «Королева Єлизавета II», «Автопортрет», «Похорон партизана», «Яблука», «Учениця Л. Дзюбак», «Петунії», «Покрова Пресвятої Богородиці», «Гетьман І. Виговський під Конотопом», «І. Франко», «Т. Шевченко», «Генерал Т. Чупринка» (усі — 1950-і рр.), «Дружина Ольга» (1960), «Рання осінь», «Пізня осінь» (обидва — 1961), «Над річкою», «Син Орест» (обидва — 1962); скульптура — «Погруддя дружини» (1938), «Погруддя сина Ігоря» (1941); проєкт іконостасу для української католицької церкви в м. Торонто (Канада); ікони «Христос», «Св. Йосиф з Ісусом» (усі — 1950-і рр.).
Рекомендована література
- Над свіжою могилою // Шлях перемоги [Мюнхен]. 1964, 20 груд.;
- Згадка в річницю смерти // Гомін України [Торонто]. 1965, 13 листоп.;
- Степан Стеців. Його життя і творчість. Торонто, 1984;
- Кейван І. Українські мистці поза Батьківщиною. Едмонтон; Монреаль, 1996;
- Яців Р. Олекса Шатківський та Український мистецький гурток «Спокій»: Мат. до історії укр. мист-ва 1920–1930-х років. Л., 2008;
- Українські митці у світі: Мат. до історії укр. мист-ва XX століття. Л., 2013;
- Яців Р. «Візія Батьківщини» як ідеологічний вектор діяльності українського мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві (1927–1939) // Народознавчі зошити. Л., 2021. № 5.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
