СТЕ́ЦІВ Степан Онуфрі­йович (28. 10. 1905, с. Добрівляни, нині Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 10. 11. 1964, м. Санкт-Кетеринс, провінція Онтаріо, Канада) — художник, педагог, громадсько-культурний діяч. Член Спілки українських образотворчих мистців у Львові (1942–44), Української спілки образотворчих мистців (1956). Закінчив Королівську академію мистецтв у м. Льєж (Бельгія, 1928), Вищу школу малярства А. Терлецького у Кракові (Польща, 1932), педагогічний курс Варшавського університету (1934). Працював учителем малюва­н­ня в Українській жіночій гімназії сестер василіянок, Українській гімназії імені І. Франка та Польській учительській семінарії в Дрогобичі, гімназії згромадже­н­ня купців у Лодзі (Польща). Член Українського мистецького гуртка «Спокій» (Варшава). У роки 2-ї світової війни пере­бував у Коломиї (нині Івано-Франківська обл.), працював директором Школи деревного промислу, згодом — семикласної школи с. Печеніжин (нині с-ще Коломийського р-ну). Після 2-ї світової війни пере­бував у таборі пере­міщених осіб у м. Ландек (Австрія). Від 1948 — у Канаді, де викладав, брав участь у ви­ставках. Працював у галузі станкового, сакрального малярства та скульптури. Тяжів до реалістичного під­ходу трактува­н­ня форми із вжива­н­ням постім­пресіоністичної манери письма. Твори С. зберігаються в приватних колекціях України, Канади та США.