Черінько Іван Іванович
ЧЕРІ́НЬКО Іван Іванович (09(22). 07. 1908, с. Деньги Золотоніського пов. Полтавської губ., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 06. 10. 1948, Ашґабат) — живописець, педагог. Заслужений діяч мистецтв Туркменської РСР (1944). Закінчив Київський художній інститут (1931; викладачі Ф. Кричевський, В. Пальмов). Працював у Києві, Москві, від 1933 — у Туркменістані. Засновник Обʼєднання художників Туркменістану. За його ініціативи 1933 в Ашґабаті відкрито 1-е Туркменське художнє училище імені Ш. Руставелі, де він викладав до 1936 та у 1938—40‑х рр. Голова правління СХ Туркменістану (1938, 1945—48). Твори переважно присвячені Туркменістану. Ґрунтовно підходив до створення живописних полотен: вивчав історію і побут країни, збирав матеріал для своїх робіт, писав етюди. Майстер портрету. Розкривав характер людини через втілення її внутрішнього світу. Роботи вирізняються монументальністю композиції, широким почерком, своєрідним колоритом. Серед творів, написаних в Україні, — «Кузня» (1928). Картини зберігають у Національному музеї образотворчого мистецтва Туркменістану, Черкаському обласному художньому музеї (14 робіт). Трагічно загинув під час землетрусу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- історичні картини — «Продаж вдови» (1939–47), «Підпільна друкарня в Ашгабаті», «Бай. Влада заможного» (обидві — 1940); жанрові картини — «Прорив греблі» (1937), «Джигіти» (1944–46); портрети — старого туркмена (1938), дружини, туркменського письменника, актора, реж. А. Карлієва, Героя Соціалістичної Праці О. Єрсарієва (усі — 1947); ліричні краєвиди — «Весна в Багірі» (1947).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
