Хомяк Олександр Вікторович

ХОМЯ́К Олександр Вікторович (20. 09. 1989 — 16. 09. 2024, по­близу с. Спірне Бахмутського р-ну Донецької обл.) — військовик. Старший солдат. Герой України (2025, посмертно). Медаль «За військову службу Україні» (2024). Служив у складі 3-го баталь­йону оперативного при­значе­н­ня «Свобода» 4-ї бригади оперативного при­значе­н­ня імені С. Михальчука «Рубіж» Національної гвардії України. Від­значений зва­н­ням разом з 2-ма по­братимами-свободівцями — командиром взводу, старшим лейтенантом В. Стоцьким і старшим солдатом Р. Омеляненком — за оборону позиції «Пінчер». Починаючи від 10 липня 2024, вони та ще 5 бійців баталь­йону «К-2» 54-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України утримували російський на­ступ на сіверському напрямку. 67 діб українські воїни пере­бували в оточен­ні під об­стрілами, майже без­перервно знаходилися на замаскованих позиціях у тісних бліндажах, виходили на поверх­ню тільки тоді, коли потрібно було від­бити черговий штурм. Їжу та боє­припаси їм по­стачали з дронів, але це вдавалося не завжди, найбільше не ви­стачало води. 16 вересня російський штурмовий взвод за допомогою 2-х танків, 2-х МТЛБ і БМП атакував опорний пункт, де на той момент залишалися Олександр Хомяк, В. Стоцький і Р. Омеляненко. Під час бою Олександр Хомяк загинув, але, падаючи, встиг закрити вхід у бліндаж, чим врятував по­братимів від неминучої смерті — близько 10 скинутих ворожих гранат, що вибухали, були стримані його тілом. Попри кількісну пере­вагу ворога на­ступ було від­бито. Того ж дня ухвалено ріше­н­ня про виведе­н­ня бійців з позиції, 7 військовослужбовців змогли ви­рватися з оточе­н­ня. На жаль, тіло Олександра Хомяка довелося лишити на полі бою, оскільки українським бійцям довелося від­ходити велику від­стань пішки. За період оборони були знищені десятки російських окупантів і 6 одиниць техніки.

Завантажити статтю