Солодников Станіслав Михайлович

Визначення і загальна характеристика

СОЛО́ДНИКОВ Станіслав Михайлович (01. 05. 1926, Москва — 25. 04. 2001, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Кандидат технічних наук (1967). Державна премія СРСР у галузі науки та техніки (1978). Медалі імені М. Янгеля (1987), С. Корольова (1989) та ін. Державні нагороди СРСР. Закінчив Московське вище технічне училище імені М. Баумана (1953). Працював слюсарем-електриком Мінського електромеханічного заводу (1942–46); інженером, старшим інженером заводу № 586 (1953–54); начальником групи, начальником лабораторії, заступником начальника відділу, начальником відділу (1954–72), головним конструктором з приладобудування (1972–91) КБ «Південне» (обидва — Дніпропетровськ). Водночас викладав у Дніпропетровському університеті (1957–70). Фахівець у галузі систем керування, приладів, датчиків і рульових приводів літальних апаратів. Освоював серійне виробництво рульових машин для перших вітчизняних бойових ракет (1953–54). Розробив автономні рульові машини для першого покоління рідинних ракет стратегічного призначення на висококиплячих компонентах палива (1954–66), рульові приводи і системи приводів, низку локальних систем, приладів і датчиків для бортової та наземної систем керування наступних поколінь рідинних і твердопаливних міжконтинентальних балістичних ракет, ракет-носіїв «Космос», «Циклон», «Зеніт», супутників серій «Космос» і «Інтеркосмос» (системи аварійної ліквідації, контролю рівня заправки, контролю загазованості відсіків ракет, системи магнітного розвантаження, орієнтації сонячних батарей). Наукові праці закритого характеру.

Завантажити статтю