Солодников Станіслав Михайлович

СОЛО́ДНИКОВ Станіслав Михайлович (01. 05. 1926, Москва — 25. 04. 2001, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Кандидат технічних наук (1967). Державна премія СРСР у галузі науки та техніки (1978). Медалі імені М. Янгеля (1987), С. Корольова (1989) та ін. Державні нагороди СРСР. Закінчив Московське вище технічне училище імені М. Баумана (1953). Працював слюсарем-електриком Мінського електромеханічного заводу (1942—46); інженером, старшим інженером заводу № 586 (1953—54); начальником групи, начальником лабораторії, за­ступником начальника від­ділу, начальником від­ділу (1954—72), головним кон­структором з приладобудува­н­ня (1972—91) КБ «Пів­ден­не» (обидва — Дні­пропетровськ). Водночас викладав у Дні­пропетровському університеті (1957—70). Фахівець у галузі систем керува­н­ня, приладів, датчиків і рульових приводів літальних апаратів. Освоював серійне виробництво рульових машин для перших вітчизняних бо­йових ракет (1953—54). Роз­робив автономні рульові машини для першого поколі­н­ня рідин­них ракет стратегічного при­значе­н­ня на висококиплячих компонентах палива (1954—66), рульові приводи і системи приводів, низку локальних систем, приладів і датчиків для бортової та наземної систем керува­н­ня на­ступних поколінь рідин­них і твердопаливних між­континентальних балістичних ракет, ракет-носіїв «Космос», «Циклон», «Зеніт», супутників серій «Космос» і «Інтеркосмос» (системи аварійної ліквідації, контролю рівня заправки, контролю загазованості від­сіків ракет, системи магнітного роз­вантаже­н­ня, орієнтації сонячних батарей). Наукові праці закритого характеру.

Завантажити статтю