Скоблікова Юлія Кирилівна
Визначення і загальна характеристика
СКО́БЛІКОВА Юлія Кирилівна (17. 04. 1928, с. Олександрівка Луганської міськради, нині місто Олександрівськ Луганського р-ну Луганської обл. — 14. 02. 2013, Київ) — скульпторка. Дружина О. Скоблікова. Членкиня НСХУ (1959). Закінчила Київський художній інститут (1956; викладачі М. Лисенко, І. Макогон). Працювала переважно в реалістичній манері в галузях монументально-декоративної, станкової та меморіальної скульптури, медальєрного мистецтва, кераміки. Авторка творів камерного, ліричного характеру. Учасниця всеукраїнських і всесоюзних мистецьких виставок від 1956. Деякі роботи С. зберігають у Чернівецькому, Чернігівському художніх музеях. 1988–98 — акторка театру «Біла вітальня» при Будинку вчених. Створила власний театр «Живе слово» (1999–2001) при Українському центрі духовної культури (обидва — Київ). Авторка збірки віршів «Отражение» (К., 2000).
Додаткові відомості
- Основні твори
- композиції — «Мати» в Києві (1956), «Лікнеп» у Хмельницькому (1969), «Сірий Вовк та Червона Шапочка» на «Галявині казок» у Ялті (АР Крим, 1973), «Материнство» (1976), «Леся Українка» в Києві (1985); «Робітниця Н. Кривошлик» (1957), «Штампувальниця Н. Кузнецова» (1958), «Віра» (1961), «Ткаля М. Кучмаренко» (1969), «Літо» (1978), «В’єтнамський скульптор Тхань» (1979), «Герой Соціалістичної Праці І. Яловий» (1981), «Мелодія» (1985), «Й.-С. Бах» (1989); медалі — «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» (1982), «К. Білокур» (2004); меморіальні дошки (1980–90-і рр.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
