ФОМІ́Н Олександр Іванович (22. 07(03. 09). 1879, м. Казань, Росія — 04. 11. 1947, Київ) — живописець. Батько І. Фоміна. Член СХУ (1939). На­вчався у Вищому художньому училищі при Санкт-Петербурзькій АМ (1901–06; викладачі О. Кисельов, П. Чистяков). 1917–24 жив і працював у Лубнах (нині Полтавська обл.); 1924 пере­їхав до Києва, де викладав у політехнічному, від 1934 — у художньому ін­ститутах: від 1945 — професор. Працював у галузях пейзажу й порт­рета в реалістичних традиціях. Роботи Ф. вирізняються ліризмом, гармонійним колоритом. Брав участь у мистецьких ви­ставках від 1904. Деякі роботи митця зберігають у Національному художньому музеї України, в зі­бран­ні Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (обидва — Київ).