Фазил Різа

ФАЗИ́Л Різа (18. 04. 1929, м. Карасубазар, нині Білогірськ, АР Крим — 26. 11. 2016, Сімферополь) — кримськотатарський письменник, перекладач, фольклорист, літературознавець, журналіст. Член НСПУ (1975). Заслужений діяч мистецтв АР Крим (2010). Премії імені Е. Шемьї-заде (2009), АР Крим у галузі літератури (2011). Початкову й 7-річну освіту одержав у с. Челебі-Елі (Старо-Кримський р-н), м. Феодосія в Криму (1935–41). Закінчив Самаркандський інститут радянської кооперативної торгівлі (Узбекистан, 1959). Під час депортації (1944–52) працював на лісозаготівлі в Костромській обл. (РФ); 1959–64 — бухгалтер-економіст Держзмішторгу (м. Ош, Киргизстан); 1965–77 — у редакції газети «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор»); 1980–93 — завідувач відділу поезії, відповідальний секретар журналу «Йылдыз» («Зірка»). Голова Спілки кримськотатарських письменників (2008–2016). Підготував і видав збірники усної народної творчості «Къайда бирлик — анда тирилик» («Де єдність — там і сила», 1971) та «Манелер ве чынълар» («Чини і частівки», 1975), де вперше здійснив класифікацію кримськотатарських прислів’їв і приказок, чинів та частівок. Співавтор підручника для 4–7 класів «Тувгъан эдебият» («Рідна література», 1976; 1983; усі — Ташкент), монографії «Къырымтатар эдебиятынынъ тарихына бир назар» («Нарис з історії кримськотатарської літератури»; опублікована 1988–89 у 5-ти номерах журналу «Йылдыз»), де вперше після статті «Література кримських татар» А. Кримського простежується багатовіковий шлях кримськотатарської літератури від часу її зародження (13 ст.) і до сучасності. У 1980-х рр. активно займався збиранням і вивченням творчої спадщини класиків кримськотатарської поезії середніх віків. У результаті здійснив видання творів відомого кримськотатарського поета 17 ст. Ашика Умера в 2-х томах (1988, 1990; з перекладом сучасною кримськотатарською мовою). Автор збірок віршів «Наврез» («Новий день», 1970), нарисів «Аналар яш экенде» («Коли матері були молодими», 1977) та «Садыкълыкъ» («Відданість», 1979; усі — Ташкент), обрядових книг «Буюрынъыз дуагъа» («Будьте ласкаві до молебені», 1996) та «Иляhийлер» («Іляхи», 1997; обидві — Сімферополь). Переклав кримськотатарською мовою Коран («Йылдыз», 1991–94).

Рекомендована література

1. Нагаев С. Пишкинлик ёлу (Шлях зрілості) // Йылдыз. 1989. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю